Топ-10 історичних подій 2019 року

Напередодні нового 2020 року редакція "Історичної правди" обрала 10 ключових пов'язаних з історією подій року, що минає

Акінак з Мамай-гори

Найгучнішу археологічну знахідку року було зроблено на могильнику Мамай-гора у Запорізькій області. Це акінак (скіфський короткий меч) із золотими обкладками, листами руків'я, перехрестя та ковпачком для вістря. На артефакт натрапили у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи.

 

Архів УІНП

Декомунізаційний пакет законів 2015 року передбачає створення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. Йому мають бути передані документи радянських репресивних органів, які нині зберігають українські силові структури. Реалізації цього рішення заважала відсутність в архіву УІНП окремого приміщення. Але у 2019  році Кабінет Міністрів України виділив для цього у Києві приміщення площею понад 11 тисяч кв. метрів. Архів буде базуватися у Києві на лівому березі на вул. Пухівській, 7, корпус № 5. Але попереду ще капітальний ремонт будівлі.

 

Комісія з реабілітації

Відповідно до прийнятого минулого року Закону "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" запрацювала Національна комісія з реабілітації. Першим реабілітованим цією комісію став 90-річний закарпатець Іван Мирон, який провів 25 у ГУЛАГу. 

 

Новий голова УІНП

Невдовзі після зміни влади в країні багаторічний голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пішов у відставку. Був проведений конкурс, за результатами якого новим УІНП очолив кандидат філософських наук, керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Антон Дробович. В'ятрович та його прихильники сприйняли нового голову та його заяви доволі критично, хоча після першої прес-конференції симпатиків в умовно патріотичному таборі у Дробовича побільшало.

 

"Сила підпису"

У київській галереї "Лавра" відкрився квест-музей "Сила підпису". Проект розкриває тему важливості підпису та поєднує два формати. Перший - це експонати, пов'язані зі світовою та українською історією, від клинопису шумерів до Біловезької угоди 1991 року. Другий - інтерактивні загадки про підписи, які змінили світ.

 

"Справа Василя Стуса"

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані випустив збірку архівних документів з кримінальної справи Василя Стуса, показів свідків, листів поета з тюрми, спогадів його рідних та друзів. Політик Віктор Медведчук, який був адвокатом поета, подав на на упорядника та видавництво до суду. Він вимагає заборонити продаж книжки "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. Суд поки нічого не вирішив. Позов сприяв сплеску інтересу до видання. Наразі продано понад 9 тисяч примірників книги - для українського non-fiction це чимала цифра.

 

Спроба рекомунізації

На тлі зміни влади в Україні активізувалися сили, що прагнуть скасувати здобутки декомунізації. Це зокрема вилилося в низку спроб повернути старі назви топонімам. У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом низки проросійських організацій скасував рішення про перейменування проспектів Московського та Ватутіна на Степана Бандери та Романа Шухевича відповідно. Проте апеляційний суд навпаки визнав перейменування законним. У Харкові мерія не полишає спроб перейменувати проспект Петра Григоренка на честь маршала Жукова. Комітет ВРУ з питань місцевого самоврядування підтримав ініціативу мешканців села Мармузовичі на Львівщині щодо повернення йому назви Андріївка. Цю назву селу було присвоєно радянською владою на честь вбитого у 1946 році комуністичного активіста Андрєєва.

 

Томос

Багаторічна боротьба за створення визнаної світом незалежної від Москви української церкви нарешті увінчалася успіхом. 5 січня Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію для Православної церкви України (ПЦУ). Наступного дня документ було урочисто передано Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. 

 

"Ціна правди"

Український Голодомор потрапив у велике європейське кіно. Польська режисерка Аґнєшка Голланд зняла фільм "Ціна правди". Головний герой стрічки - Гарет Джонс, журналіст з Уельсу, який прибув у Радянський Союз в 1933 році. Він на власні очі побачив жахи Голодомору та намагався розповісти про них світу. "Ціна правди" отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

 

"Чорнобиль"

Американський канал HBO випустив міні-серіал "Чорнобиль", що набув величезної популярності у світі та сприяв зростанню інтересу до обставин катастрофи на ЧАЕС.

 

  

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.