1 вересня 1939

«Шлюбний контракт» двох людожерів

На зустрічі Сталін проголосив тост «за фюрера, якого так любить німецький народ», Рібентроп згодом згадував, що тоді в Москві «немов знаходився серед свої партійних колег». Всі були задоволені, можна було починати війну і рвати на шматки сусідні держави. Новоспечені союзники так і зробили.

1 вересня 1939 року почалася ІІ світова війна, Німеччина напала на Польщу.

Цей напад був спільним планом Гітлера і Сталіна: в серпні 1939 року міністр закордонних справ Рібентроп прилетів до Москви, де за участі Сталіна підписав пакт Молотова- Рібентропа.

Європу розділили на "сфери впливу": згідно цієї домовленості сфера впливу Німеччини мала закінчуватися на північному кордоні Литви. Під СРСР підпадали Прибалтські країни та Бесарабія. Польщу розділили "приблизно" по річках Нарві, Віслі та Сян.

 

На зустрічі Сталін проголосив тост "за фюрера, якого так любить німецький народ", Рібентроп згодом згадував, що тоді в Москві "немов знаходився серед свої партійних колег". Всі були задоволені, можна було починати війну і рвати на шматки сусідні держави. Новоспечені союзники так і зробили.

В останній день серпня німці самі на себе напали в місті Глівіце, ("Операція Гіммлер"), і використали цей інцидент як привід нападу на Польщу. Тієї ж ночі німецька армія перейшла польський кордон і швидко просувалася в глибину Польщі.

СРСР не поспішав виконувати свою частину зобов'язань, очевидно, не бажаючи, щоб цей напад розцінювали як двосторонній. Лише коли з Німеччини почали надсилати повідомлення, мовляв, товариші, якщо ви будете так довго чухатися – ми просто зайдем на "законно вашу" частину Польщі і за себе не відповідаємо. Тоді 17 вересня Молотов виступив по радіо:

"В Польщі створилось становище, яке вимагає з боку радянського уряду особливого піклування щодо безпеки своєї держави. Польща стала зручним полем для всяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР.

Радянський уряд до останнього часу лишався нейтральним. Але він у силу вказаних обставин не може більше нейтрально ставитись до становища, яке створилось. … Радянський уряд вважає своїм священним обов'язком подати руку допомоги своїм братам-українцям і братам-білорусам, які населяють Польщу…"

Після чого радянські війська увійшли на територію тодішньої Польщі (тобто сьогоднішньої Західної України.) Як виглядала "братня рука допомоги" ми всі бачили протягом наступних десятиліть.

Вже 27 вересня Рібентроп знову був в Кремлі, де підписав договір "про кордони та дружбу" де радянсько-нацистські союзники "зафіксували" розділення Польщі.

За тим ж договором СРСР остаточно розв'язали руки щодо Фінляндії та Литви, чим совєти радісно і скористалися, вже незабаром за традиційним сценарієм самі себе обстріляли на фінських кордонах і оголосили війну Фінляндії, де порядно отримали по зубах: саме за тзв. "Зимової війни" використовувалася лінія Манергейма і саме тоді фіни вигадали вибухову суміш для підпалу радянської техніки, яку назвали "на честь" міністра закордонних справ СРСР Молотова, але це вже інша історія.

Символічним і абсурдним знаком цього єднання двох тоталітарних режимів був спільний радянсько-нацистський "переможний парад" в Бресті, коли у вересні війська нацистської Німеччини та СРСР разом пройшлися вулицями міста під свастиками, серпами і молотами.

23 вересня 1939 року. У Брест-Литовську пройшов спільний парад радянських і німецьких військ з нагоди передачі міста під радянську юрисдикцію
23 вересня 1939 року. У Брест-Литовську пройшов спільний парад радянських і німецьких військ з нагоди передачі міста під радянську юрисдикцію

Це до питання "хто винен в початку ІІ СВ", хто кому агресор і чому Кремль відзначає Велику вітчизняну війну а не ІІ СВ. Бо якось незручно ж виходить, правда?

І дарма в Кремлі дивуються, що в Польщу запросили Меркель, а не запросили Путіна. Бо якщо Німеччина вже понад 70 років несе відповідальність за вчинки Гітлера і кається як тільки може – то для Росії Сталін все ще ледь не герой і "пабідітєль" у війні, яку він сам ж і розпочинав.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».