Спецпроект

Пам'ятник Висоцькому: вшанування чи знущання?

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект пам'ятнику Висоцькому в Харкові? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Сьогодні в Харкові було затверджено проект пам’ятника геніальному, всесвітньо відомому поету, барду, видатному акторові, особистості, просто Людині з великої літери, яку я дуже поважаю.

Тому.

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Автори чудово попрацювали над психологічним портретом та життєписом великого поета, вліпивши туди навіть Марину Владі та коней. На тлі всього цього сам Висоцький виглядає недолугим маленьким коником зі скрипкою.

Що з його одягом? Що з обличчям? Він переживав кожну пісню, кожен рядок... Де страждання, або хоч якась емоція? На папері? Тоді навіщо взагалі було ставить на нього фігуру людини? Щоб передати "Поэты ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души"?

Проект-переможець, який Кернес обіцяє встановити в Харкові вже наступного року. Всі фото: Медіапорт

Немає там і цього, фігура наче зісковзує з листа паперу, а не ріже п'яти, просить прибрати геть його звідти, маленького і жалюгідного. Глиба паперу просто "з'їдає" фігуру. Як шкода, що харків'яни і гості міста побачать його саме таким.

Так, можна сказати, що критики знайдуться завжди, але ж очевидно, що в конкурсі були кращі роботи, як, наприклад, робота з відеоекраном та порожнім стільцем, дуже доречна і символічна, бо Висоцького неможливо "зробити", нам лишається тільки його літературний спадок.

При оголошенні результатів конкурсу громадська думка не враховувалася

Розумію, пошкодували грошей. Це ж мінус "бентлі" Кернеса. Добре, чому тоді не робота з номером 72727, де зображено і коня, і майстерно обличчя поета, і гітару... Без зайвого, з поривом, з почуттям, скромно і геніально, як сам Висоцький?

Мабуть, цей проект замалий для грошових махінацій влади, там багато не "наколядуєш".

Проект №72727

Залишається надія на прихильників Великого поета, барда, актора й так далі - можливо, вони змусять журі замислитися, ЯК за місяць Лівшіц і Ко робили цей проект і чи не слід "попридержать коней" та з серйозністю поставитися до конкурсу та робіт й обрати оптимальний варіант.

Р.S.: Особистої неприязні до вище згаданих осіб не маю, викладаю думку лише стосовно робіт.

Дивіться також:

Кернес хоче в Харкові пам'ятник Висоцькому

У Харкові демонтують монумент Незалежності України. ФОТО

Скандальний пам'ятник Висоцькому в Одесі "трохи перероблять". ФОТО

Коли помер Висоцький, Москва святкувала Олімпіаду. ВІДЕО

Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.

: Звернення щодо знищення надгробка професора Богдана Лепкого

5 липня стало відомо, що на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Науковці Ягеллонського університету та українська академічна спільнота засудили акт вандалізму та закликали відновити барельєф та гідно вшанувати Богдана Лепкого. Публікуємо лист-звернення українською та польською мовами. Звернення відкрите для підписання.