Спецпроект

ЛЬВІВСЬКА МІСЬКРАДА ВИСТУПИЛА НА ЗАХИСТ БАНДЕРИ

Львівська міська рада заявляє, що головнокомандувач УПА Роман Шухевич і лідер ОУН Степан Бандера є героями України незалежно від рішення "україноненависників".

Про це "Історичну Правду" повідомила прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода".

"Примітивна судова тяганина з позбавленням звань Героя України Бандери і Шухевича свідчать про повну відсутність державницької орієнтації у правлячої в Україну партії. Гуманітарна сфера повністю віддана комуністам і проросійськи налаштованим колам, що веде до розколу України на два табори", - йдеться в прийнятому в понеділок заяві Львівської міськради.

На думку депутатів, Україна "є єдиною державою, де гонінню піддаються ті постаті, які боролися за її незалежність - І. Мазепа, С. Петлюра, С. Бандера, Р. Шухевич та інші. Натомість прославляються Катерина ІІ, В. Ленін, Й. Сталін та інші поневолювачі народу". 

Львівська міська рада констатує, що такими діями повністю дискредитуються урядові нагороди і звання.

"Почесні громадяни Львова та інших міст України Степан Бандера і Роман Шухевич не потребують звання від комуністів і україноненависників. Звання героїв їм присвоїв український народ так само, як і тисячам інших патріотів, які віддали своє життя за свободу України", - упевнені депутати.

Крім того, Львівська міськрада вимагає від президента України Віктора Януковича "припинити переписування історії і знущатися над пам'яттю українських героїв".

Звернення підписали 72 депутатів з 90.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння Бандері та Шухевичу звання Героя України.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Тепер в Україні залишилося 252 особи, яким присвоєно звання Героя України.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.