Волинські католики кажуть, що за трагедію 1943-го треба простити
Звернення Волинської ради церков стосовно так званої Волинської трагедії підтримав і ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви Станіслав Широкорадюк.
Про це повідомляє ZIK із посиланням на прес-службу Волинської ОДА.
Волинська рада церков ухвалила звернення стосовно трагічних подій 1943 року на Волині.
У ньому, зокрема, йдеться: "Цього року минає 70 літ однієї з найбільших трагедій нашої історії – кривавого протистояння між українцями та поляками на Волині, а також в інших землях.
Сьогодні шукати причини чи винуватців тих жахливих подій, які мали місце в історії між українцями і поляками, дуже важко і боляче. Всі ми повинні оцінювати ті події з жалем і гіркотою, в світлі християнських заповідей: любові до Бога та ближнього. Час гоїть цю глибоку рану, проте минуле не треба забувати, а робити з нього належні висновки.
Позбавлення дару життя підлягає осудові! Усі люди – діти Божі, тож нам усім Творець заповів: "Не убий!".
Так, ми є їхніми нащадками і живемо на тій землі, де проходили ці події. Але не маємо права судити, а тим більше карати чи мстити. Ми в першу чергу – християни, і до нас звертається Христос словами апостола Павла: "Нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми. Не мстіть за себе, улюблені" (Рим.12, 17-19).
Просімо у Всевишнього прощення як для гонимих, так і для гонителів. Віддаймо шану тим героям – і українцям, і полякам, – які рятували ближніх, незалежно від їхньої національності, часто ризикуючи своїм життям.
Останніми десятиліттями Україну й Польщу єднають дружелюбні, партнерські відносини. Одначе непримиренність окремих осіб або й груп може роздмухати пригаслі кривди. Не даймо ворогові роду людського знову розсварити наші народи!
Нехай історики й надалі з науковою неупередженістю вивчають ті страшні події. Але щоденні добросусідські зв’язки поляків і українців по обидва береги Бугу хай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії.
Закликаємо і українців, і поляків і ще раз сказати: "Простіть нас, і ми вас прощаємо, а ланцюг зла, що тягнувся стільки століть, перериваємо добрими вчинками". Так маємо казати, так маємо навчати дітей і внуків, так маємо діяти.
І сьогодні нам залишається лише молитись та просити Господа не допустити подібних трагічних подій в історії нашого краю.
Звернення підписали:
- керуючий Волинською єпархією Української православної церкви – митрополит Ніфонт
- керуючий Волинською єпархією Української православної церкви – Київський Патріархат – митрополит Михаїл
- керуючий Володимир-Волинською єпархією Української православної церкви – єпископ Володимир
- ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви – Апостольський Адміністратор єпископ Станіслав Широкорадюк
- екзарх Луцький Української греко-католицької церкви – єпископ Йосафат
- голова Волинського об’єднання церков християн віри євангельської- п’ятидесятників – єпископ Михайло Близнюк
- голова Волинського об’єднання церков євангельських християн-баптистів – пастор Ярослав Троць
- старший пастор церков адвентистів сьомого дня у Волинській області – Мирон Вовк.
Раніше своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів.
Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.
УПЦ КП також закликала до взаємного прощення.
У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.
У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.
У грудні 2011 року польські та українські інтелектуали звернулися до парламентів двох держав із пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.
Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.
У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього не відбулося.
Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"
