Спецпроект

Волинські католики кажуть, що за трагедію 1943-го треба простити

Звернення Волинської ради церков стосовно так званої Волинської трагедії підтримав і ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви Станіслав Широкорадюк.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на прес-службу Волинської ОДА.

Волинська рада церков ухвалила звернення стосовно трагічних подій 1943 року на Волині.

У ньому, зокрема, йдеться: "Цього року минає 70 літ однієї з найбільших трагедій нашої історії – кривавого протистояння між українцями та поляками на Волині, а також в інших землях.

Сьогодні шукати причини чи винуватців тих жахливих подій, які мали місце в історії між українцями і поляками, дуже важко і боляче. Всі ми повинні оцінювати ті події з жалем і гіркотою, в світлі християнських заповідей: любові до Бога та ближнього. Час гоїть цю глибоку рану, проте минуле не треба забувати, а робити з нього належні висновки.

Позбавлення дару життя підлягає осудові! Усі люди – діти Божі, тож нам усім Творець заповів: "Не убий!".

Так, ми є їхніми нащадками і живемо на тій землі, де проходили ці події. Але не маємо права судити, а тим більше карати чи мстити. Ми в першу чергу – християни, і до нас звертається Христос словами апостола Павла: "Нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми. Не мстіть за себе, улюблені" (Рим.12, 17-19).

Просімо у Всевишнього прощення як для гонимих, так і для гонителів. Віддаймо шану тим героям – і українцям, і полякам, – які рятували ближніх, незалежно від їхньої національності, часто ризикуючи своїм життям.

Останніми десятиліттями Україну й Польщу єднають дружелюбні, партнерські відносини. Одначе непримиренність окремих осіб або й груп може роздмухати пригаслі кривди. Не даймо ворогові роду людського знову розсварити наші народи!

Нехай історики й надалі з науковою неупередженістю вивчають ті страшні події. Але щоденні добросусідські зв’язки поляків і українців по обидва береги Бугу хай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії.

Закликаємо і українців, і поляків і ще раз сказати: "Простіть нас, і ми вас прощаємо, а ланцюг зла, що тягнувся стільки століть, перериваємо добрими вчинками". Так маємо казати, так маємо навчати дітей і внуків, так маємо діяти.

І сьогодні нам залишається лише молитись та просити Господа не допустити подібних трагічних подій в історії нашого краю.

Звернення підписали:

- керуючий Волинською єпархією Української православної церкви – митрополит Ніфонт

- керуючий Волинською єпархією Української православної церкви – Київський Патріархат – митрополит Михаїл

- керуючий Володимир-Волинською єпархією Української православної церкви – єпископ Володимир

- ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви – Апостольський Адміністратор єпископ Станіслав Широкорадюк

- екзарх Луцький Української греко-католицької церкви – єпископ Йосафат

- голова Волинського об’єднан­ня церков християн віри євангельської- п’ятидесятників – єпископ Михайло Близнюк

- голова Волинського об’єднан­ня церков євангельських християн-баптистів – пастор Ярослав Троць

- старший пастор церков адвентистів сьомого дня у Волинській області – Мирон Вовк.

Раніше своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

УПЦ КП також закликала до взаємного прощення.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

У грудні 2011 року польські та українські інтелектуали звернулися до парламентів двох держав із пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього не відбулося.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.