Суд утретє скасував рішення Львівської міськради про заборону символіки СРСР

Львівський окружний адмінсуд скасував рішення Львівської міськради про заборону радянської та комуністичної символіки.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на голову Львівської облорганізації Антифашистського комітету Олександра Калинюка.

"Сьогодні суд задовольнив протест прокуратури і скасував рішення Львівської міськради в частині заборони використання 9 травня символіки СРСР та комуністичної символіки, оскільки Львівська міськрада перевищила свої повноваження", - сказав він.

За словами Калинюка, у рішенні суду зазначено, що "положення зазначеного рішення Львівської міськради суперечать з одного боку пунктам закону про увічнення Другої світової війни, а з іншого - закону України про політичні партії, в якому зазначено, що органи влади не мають права втручатися в діяльність політичних партій, а отже і Компартії України, яка є легальною політичною партією зі своєю символікою".

Він також зазначив, що у Львівської міськради є 10 днів на апеляцію.

Як відомо, 25 квітня 2013 року Львівська міськрада ухвалила рішення про заборону використання в місті символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки 8-9 травня. 7 травня суд призупинив дію цього рішення.

Нагадаємо, 26 квітня 2012 року депутати Львівської міськради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні 2012-го суд у Львові з подачі місцевої прокуратури відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Уперше заборона символіки і її відміна відбулася у квітні 2011 року за такою ж схемою. Тоді інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Радянська і нацистська символіка заборонена з 2012 року в Молдові і Грузії. Ще раніше вони були заборонені в Литві та Польщі.

За проведеним у 2011 році опитуванням Центру соціальних досліджень "Софія", 65% українців негативно ставляться до заборони використання прапорів з радянською символікою.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте в темі "Символіка"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.