Суд утретє скасував рішення Львівської міськради про заборону символіки СРСР

Львівський окружний адмінсуд скасував рішення Львівської міськради про заборону радянської та комуністичної символіки.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на голову Львівської облорганізації Антифашистського комітету Олександра Калинюка.

"Сьогодні суд задовольнив протест прокуратури і скасував рішення Львівської міськради в частині заборони використання 9 травня символіки СРСР та комуністичної символіки, оскільки Львівська міськрада перевищила свої повноваження", - сказав він.

За словами Калинюка, у рішенні суду зазначено, що "положення зазначеного рішення Львівської міськради суперечать з одного боку пунктам закону про увічнення Другої світової війни, а з іншого - закону України про політичні партії, в якому зазначено, що органи влади не мають права втручатися в діяльність політичних партій, а отже і Компартії України, яка є легальною політичною партією зі своєю символікою".

Він також зазначив, що у Львівської міськради є 10 днів на апеляцію.

Як відомо, 25 квітня 2013 року Львівська міськрада ухвалила рішення про заборону використання в місті символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки 8-9 травня. 7 травня суд призупинив дію цього рішення.

Нагадаємо, 26 квітня 2012 року депутати Львівської міськради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні 2012-го суд у Львові з подачі місцевої прокуратури відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Уперше заборона символіки і її відміна відбулася у квітні 2011 року за такою ж схемою. Тоді інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Радянська і нацистська символіка заборонена з 2012 року в Молдові і Грузії. Ще раніше вони були заборонені в Литві та Польщі.

За проведеним у 2011 році опитуванням Центру соціальних досліджень "Софія", 65% українців негативно ставляться до заборони використання прапорів з радянською символікою.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте в темі "Символіка"

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".