Спецпроект

Біля Олексіївської фортеці з'явиться "бойовий" музей

Поруч з Олексіївської фортецею, що на Харківщині, планують побудувати музей.

За інформацією прес-служби обладміністрації, про це розповів голова Первомайської райдержадміністрації Віктор Намчук.

Він підкреслив, що найближчим часом планується вирішити всі юридичні питання, необхідні для того, щоб передати фортецю на баланс Первомайського району.

"Всі документи в Києві. Я думаю, найближчим часом ми отримаємо паспорт повністю на музей. І коли будуть оформлені всі документи, ми почнемо будівництво. Сам музей ми хочемо побудувати перед в'їздом до фортеці. Це буде музей історичний та бойових дій ", - сказав Намчук.

Олексіївська фортеця Української оборонної лінії споруджена в 1731 р., під час другого етапу будівництва лінії укріплень на тодішніх південних кордонах Російської імперії.

Перша назва - Берецька, в 1738 р. перейменована у фортецю Св. Олексія. Земляна, майже квадратна в плані, з чотирма бастіонами. Висота валів - більше 5 м. Площа фортечного двору складає більше 1,5 га. Пам'ятник добре зберігся, дає чітке уявлення про форму та розміри земляного укріплення першої третини XVIII ст.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.