Спецпроект

ЯНУКОВИЧ І КОМОРОВСЬКИЙ ВШАНУЮТЬ ЖЕРТВ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ - ЗМІ

Президент Польщі Броніслав Коморовський 14 липня вшанує жертв Волинської трагедії в Луцьку.

Про це повідомляє "Ґазета виборча" з посиланням на джерела польської державної агенції ПАП у президентській канцелярії.

З інформації ПАП випливає, що польські чиновники очікують - у заходах у Луцьку також візьме участь президент України Віктор Янукович. Це питання має обговорюватися на завтрашній зустрічі  Януковича і Коморовського у резиденції президента Польщі.

14 липня в Луцьку відбудуться заходи з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. Католицьку службу має правити львівський архієпископ Римо-католицької церкви Мєчислав Мокшицький.

Церемонія в Луцьку ушанує поляків, убитих українцями під час Волинської трагедії. Також планується вшанувати українців, які рятували поляків. Не повідомляється, чи будуть ушановані українці, вбиті поляками, і поляки, які рятували українців.

З інформації ПАП випливає, що під час завтрашньої зустрічі Коморовський із Януковичем будуть говорити про встановлення в Україні монументу жертвам Волинської трагедії, наголосили польські журналісти.

Перед цим, 11 липня Коморовський має вшанувати "польські жертви злочину ОУН-УПА 1943-45 років", відкривши пам'ятник у районі Жолібож у Варшаві.

Джерела ПАП також повідомляють, що Коморовський високо оцінив спільну декларацію УГКЦ і Римо-католицької церкви, підписану до 70-річчя Волинської трагедії.

Нагадаємо, у Сеймі (нижній палаті польського парламенту) тривають узгодження тексту резолюції з приводу 70-річчя Волинської трагедії. Планується, що вона буде названа "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Перед тим польські ЗМІ повідомили, що польський меморіал у Биківні відкрито без офіційних погоджень з українською владою, але за домовленістю на рівні президентів обох країн.

У вересні 2012 року президент Коморовський зазначив, що польській владі простіше домовитися з історичних питань з Януковичем, ніж із попередньою владою.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.