Стус та Івасюк - це не Бандера і Шухевич. У кого ще можна відібрати Героя?

Суд визнав законними укази президента про присвоєння звань Героїв України Василю Стусу і Володимиру Івасюку. Хоча раніше за аналогічним позовом забрав звання Героя у Бандери та Шухевича. "Історична Правда" наводить список інших "негромадян", у яких можна забрати звання.

Відповідне рішення ухвалив Вищий адміністративний суд України, повідомляють "Коментарі" із посиланням на УНІАН.

За словами донецького адвоката Володимира Оленцевича, він отримав із Вищого адмінсуду постанови, якими залишені без змін рішення Донецького апеляційного адміністративного суду, якими раніше було відмовлено в задоволенні позовів Оленцевича щодо указів про присвоєння поетові Василеві Стусу (1938-1985 рр.) та композитору Володимиру Івасюку (1949-1979 рр.) звання "Герой України".

"Протягом більш ніж двох років це провадження залишалося без руху. І тільки 9 листопада 2011 Вищий адмінсуд остаточно залишив мій позов по Стусу без задоволення", - сказав Оленцевич.

1971: мюзикл із піснями Івасюка про любов дончанина і гуцулки (ВІДЕО)

Він розповів, що аналогічною виявилася й доля його позову щодо указу про присвоєння звання Героя України Івасюку.

Коментуючи постанови суду, Оленцевич заявив, що вони викликають у нього "певне здивування".

"Абсолютно аналогічні мої позови по Степану Бандері та Роману Шухевичу були задоволені", - нагадав адвокат, уточнивши, що позови по Бандері, Шухевичу, Стусу і Івасюку розглядали різні склади суддів.

"Виходить, що Вищий адмінсуд прийняв цілком протилежні рішення з абсолютно аналогічних речей", - заявив Оленцевич.

Самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Нагадаємо, звання Героїв України у Романа Шухевича і Степана Бандери були відібрані під приводом того, що вони не були громадянами України.

Спеціально для натхнення адвоката Оленцевича наводимо список інших людей, які не встигли побути громадянами сучасної Української держави, але отримали звання Героя.

 Хай спробує "абсолютно аналогічно" засудити і їх:

1. Михайло Василишин - воїн-кулеметник Другої Світової війни, загинув 1945 року.

2. Августин Волошин - політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, 1938 року - прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 році - президент цієї держави. Помер у 1945-му у Бутирській тюрмі (Москва).

3. Олексій Берест - радянський офіцер, учасник Другої Світової війни. Під час штурму рейхстагу, спільно з М.А.Єгоровим і М.В.Кантарія за підтримки автоматників роти І.А.Сьянова виконав бойове завдання з встановлення прапора Перемоги над рейхстагом. Загинув у 1970 році, рятуючи дитину від смерті під колесами поїзда.

4. Микола Ващук - ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, загинув у 1986 році.

5. Василь Ігнатенко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

6. Олександр Лелечко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

7. Микола Тітенко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

8. Володимир Тішура - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

9. Олексій Гірник - пенсіонер, колишній політв'язень, здійснив політичну акцію самоспалення біля могили Тараса Шевченка біля Канева у 1978 році.

10. Кузьма Дерев'янко - радянський воєначальник, генерал-лейтенант. 1945 року підписав від Радянського Союзу Акт про капітуляцію Японії. Помер у 1954-му.

11. Василь Івчук - директор Дударківської школи в 1932-1938 роках, який рятував учнів від голодної смерті в 1932-33 роках. Розстріляний НКВД 1938 року.

12. Григорій Китастий - український музикант, колишній диригент і керівник Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США. Помер 1984 року. 

Про те, хто є Героєм України і за що дають це звання, читайте на "Історичній Правді".

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.