Стус та Івасюк - це не Бандера і Шухевич. У кого ще можна відібрати Героя?

Суд визнав законними укази президента про присвоєння звань Героїв України Василю Стусу і Володимиру Івасюку. Хоча раніше за аналогічним позовом забрав звання Героя у Бандери та Шухевича. "Історична Правда" наводить список інших "негромадян", у яких можна забрати звання.

Відповідне рішення ухвалив Вищий адміністративний суд України, повідомляють "Коментарі" із посиланням на УНІАН.

За словами донецького адвоката Володимира Оленцевича, він отримав із Вищого адмінсуду постанови, якими залишені без змін рішення Донецького апеляційного адміністративного суду, якими раніше було відмовлено в задоволенні позовів Оленцевича щодо указів про присвоєння поетові Василеві Стусу (1938-1985 рр.) та композитору Володимиру Івасюку (1949-1979 рр.) звання "Герой України".

"Протягом більш ніж двох років це провадження залишалося без руху. І тільки 9 листопада 2011 Вищий адмінсуд остаточно залишив мій позов по Стусу без задоволення", - сказав Оленцевич.

1971: мюзикл із піснями Івасюка про любов дончанина і гуцулки (ВІДЕО)

Він розповів, що аналогічною виявилася й доля його позову щодо указу про присвоєння звання Героя України Івасюку.

Коментуючи постанови суду, Оленцевич заявив, що вони викликають у нього "певне здивування".

"Абсолютно аналогічні мої позови по Степану Бандері та Роману Шухевичу були задоволені", - нагадав адвокат, уточнивши, що позови по Бандері, Шухевичу, Стусу і Івасюку розглядали різні склади суддів.

"Виходить, що Вищий адмінсуд прийняв цілком протилежні рішення з абсолютно аналогічних речей", - заявив Оленцевич.

Самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Нагадаємо, звання Героїв України у Романа Шухевича і Степана Бандери були відібрані під приводом того, що вони не були громадянами України.

Спеціально для натхнення адвоката Оленцевича наводимо список інших людей, які не встигли побути громадянами сучасної Української держави, але отримали звання Героя.

 Хай спробує "абсолютно аналогічно" засудити і їх:

1. Михайло Василишин - воїн-кулеметник Другої Світової війни, загинув 1945 року.

2. Августин Волошин - політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, 1938 року - прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 році - президент цієї держави. Помер у 1945-му у Бутирській тюрмі (Москва).

3. Олексій Берест - радянський офіцер, учасник Другої Світової війни. Під час штурму рейхстагу, спільно з М.А.Єгоровим і М.В.Кантарія за підтримки автоматників роти І.А.Сьянова виконав бойове завдання з встановлення прапора Перемоги над рейхстагом. Загинув у 1970 році, рятуючи дитину від смерті під колесами поїзда.

4. Микола Ващук - ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, загинув у 1986 році.

5. Василь Ігнатенко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

6. Олександр Лелечко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

7. Микола Тітенко - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

8. Володимир Тішура - ліквідатор аварії на ЧАЕС, загинув у 1986 році.

9. Олексій Гірник - пенсіонер, колишній політв'язень, здійснив політичну акцію самоспалення біля могили Тараса Шевченка біля Канева у 1978 році.

10. Кузьма Дерев'янко - радянський воєначальник, генерал-лейтенант. 1945 року підписав від Радянського Союзу Акт про капітуляцію Японії. Помер у 1954-му.

11. Василь Івчук - директор Дударківської школи в 1932-1938 роках, який рятував учнів від голодної смерті в 1932-33 роках. Розстріляний НКВД 1938 року.

12. Григорій Китастий - український музикант, колишній диригент і керівник Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США. Помер 1984 року. 

Про те, хто є Героєм України і за що дають це звання, читайте на "Історичній Правді".

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.