Війна пам’ятників у Києві. Сплюндрували монумент Олені Телізі у Бабиному Яру. ФОТО

У суботу, 18 березня стало відомо, що пам’ятник Олені Телізі у Києві невідомі облили червоною фарбою.

Про інцидент повідомляє Українська правда.

Сплюндрований пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру. Фото: Юрій Онищенко, 18 березня 2017 року

Пам’ятник був відкритий 25 лютого цього року у Бабиному Яру, де була похована розстріляна нацистами поетка.

Раніше повідомлялося про цілу хвилю актів вандалізму над польськими і болгарськими місцями пам’яті на Львівщині та Одещині, а також у Биківні під Києвом.

Небачений раніше сплеск вандалізму пов’язують із активністю російських спецслужб і агентів впливу. Нещодавні акти вандалізму у Львові, Підкамені та Гуті Пеняцькій відрізняються тим, що образливі написи зроблені буквально одним почерком.

Попри заяви Національної поліції, політиків та дипломатів відповідним органам досі не вдалося спіймати злочинців.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.