Війна пам’ятників у Києві. Сплюндрували монумент Олені Телізі у Бабиному Яру. ФОТО

У суботу, 18 березня стало відомо, що пам’ятник Олені Телізі у Києві невідомі облили червоною фарбою.

Про інцидент повідомляє Українська правда.

Сплюндрований пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру. Фото: Юрій Онищенко, 18 березня 2017 року

Пам’ятник був відкритий 25 лютого цього року у Бабиному Яру, де була похована розстріляна нацистами поетка.

Раніше повідомлялося про цілу хвилю актів вандалізму над польськими і болгарськими місцями пам’яті на Львівщині та Одещині, а також у Биківні під Києвом.

Небачений раніше сплеск вандалізму пов’язують із активністю російських спецслужб і агентів впливу. Нещодавні акти вандалізму у Львові, Підкамені та Гуті Пеняцькій відрізняються тим, що образливі написи зроблені буквально одним почерком.

Попри заяви Національної поліції, політиків та дипломатів відповідним органам досі не вдалося спіймати злочинців.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.