Польща заперечує домовленості про відбудову пам’ятників УПА

Шеф кабінету Президента Польщі Кшиштоф Щерський заперечує факт згоди Канцелярії Президента Польщі на відбудову пам’ятників УПА в Польщі.

Про це він повідомив порталу wPolityce.pl.

"Нема жодних інших домовленостей, ніж ті, що оприлюднені у офіційному повідомленні після зустрічі в Кракові" - сказав Кшиштоф Щерський.

"Нічого про відбудову пам’ятників там нема. Нічого поза тим документом не було домовлено" - додав міністр.

Раніше Укрінформ поширив інтерв’ю із Послом України у Варшаві Андрієм Дещицею, той повідомив про домовленість про відбудову знищених вандалами пам’ятників:

"Було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, які стали об'єктами актів вандалізму ще з 2014 року.

Було сплюндровано близько семи об'єктів, ми говорили про всі з них. Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандализму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили 4 пам’ятники на Львівщині та Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і відновила пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Після того, як навесні 2017 року УІНП переговори між Інститутами національної пам’яті були зірвані польською стороною, почалося зростання напруження між двома країнами.

Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський здійснив низку недопломатичних кроків, які ще більш посилили напруження. Зокрема, він погрожував українським урядовцям, відповідальним за коммеморативну політику забороною в’їзду до Польщі.

18 листопада 2017 року Святослав Шеремета, відповідальний секретар Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій отримав заборону в’їзду під час перетину кордону із Польщею.

Напередодні у Кракові відбулася зустріч співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського. Задачею зустрічі було обговорити причини напруження між Польщею та Україною, яке виникло навколо суперечок навколо минулого.

Читайте також:

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.