Спецпроект

У Грушовичах лежать цивільні, а не повстанці — ІНП

Польський Інститут національної пам’яті (ІНП) представив результати розкопок на муніципальному кладовищі в Грушовичах поблизу Перемишля, що проводилися 24-26 травня.

За даними проведених археологічної та судово-медичної експертизи Управлінням з пошуку та ідентифікації (УПІ) польського ІНП, поховані на цвинтарі у Грушовичах на місці українського пам’ятника воїнам Української повстанської армії (УПА) є звичайними тодішніми мешканцями Грушович, а не воїнами УПА.

Про це на прес-конференції заявив віце-президент ІНП та в.о. директора УПІ проф. Кшиштоф Швагжик, пише газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

Також на ній були присутні заступниця директора УПІ, адвокат Анна Селаг, і керівник Відділу пошуку УПІ Томаш Борковський.

Під час розкопок віднайдено людські рештки в трунах і без трун, серед яких також знайдено польські монети з міжвоєнного періоду, ґудзик з німецького чоловічого одягу, який використовувався теж членами УПА. Серед решток був розколотий череп із діркою, що могло свідчити про вбивство цієї особи від кулі.

Загалом було відкрито 31 поховання, але дослідження проведено на 16-ти з них, тому що, як заявив віце-голова ІНП, на цвинтарі можна було б відкрити багато поховань, і немає потреби досліджувати решту (крім області пам’ятника)

Щодо знайдених в захованнях польських монет, то ІНП вважає, що вони там опинилися тому, що в ті роки звичаєм мешканців Грушовичів було вкладати померлим монети до кишень або в долоні. 

Що ж стосується черепа з отвором, то експерти ІНП Польщі вважають, що дірка на чолі є результатом смертельного удару, а не пострілу з вогнепальної зброї. Те, що довкола отвору відсутні тріщини та при людських рештках було знайдено водійські окуляри, дозволяє припускати, що особа померла трагічною смертю у результаті автокатастрофи, – каже професор Швагжик.

Він заявив, що українській стороні під час розкопок надали доступ до розкопок і запропонували взяти зразки людських решток на експертизу, та, за його словами, українська сторона відмовилася.

Член української делегації, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд у коментарі "Історичній правді" пояснив, що українську сторону запрошували на розкопки лише в статусі спостерігачів.

"Відбір зразків проводиться за певною технологією, для якої потрібно мати обладнання. Оскільки заздалегідь нам повідомили про можливість лише спостерігати й фотографувати, до української делегації професійних судмедекспертів не включали. Пропозицію взяти зразки ми отримали щойно завершилася ексгумація. Але за таких умов брати їх було б непрофесійно", – розповів Павло Подобєд.

Професор Швагжик зазначив, що ІНП подало офіційне звернення українській стороні на дозвіл розкопок у десяти пунктах на території України, які включають у себе Волинську та Львівську області, зокрема Львів з періоду 1939 року та Гуту-Пеняцьку 1933 року.

У свою чергу Святослав Шеремета, Секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України, ствердив, що серед поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

11 червня польська сторона передала Україні звіт про дослідження на грушовциькому цвинтарі.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.