Спецпроект

УПЦ МП щовечора молитиметься за церкву на Десятинній

Митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Про це повідомляє "Дзеркало Тижня" з посиланням на сайт Волинської єпархії УПЦ.

До спільної молитви, яка проходить щовечора о 21:00, вже приєдналися віруючі УПЦ МП на Волині і в Криму.

Зокрема, митрополит Луцький і Волинський Нифонт у листі наміснику Десятинного монастиря архімандриту Гедеону (Харону) запевнив, що буде "просити духовенство і мирян ввіреної йому Волинської єпархії їхніх молитов за утихомирення злих сердець, які зараз з усією ненавистю і люттю повстали на нашу віковічну святиню".

Підтримав будівництво оновленої Десятинної церкви також митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.

Текст молитви, яку благословив Митрополит Володимир:

"Господи Ісусе Христе, Сине Божий! Ти бо рекл єси, без Мене не можете нічого чинити; Призри на ни, що моляться Тобі воздвигнути собор Десятинний, на честь Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, її ж молитвами і всіх Твоїх святих помилуй нас. Амінь".

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян , а й місія ЮНЕСКО .

"Таке будівництво змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність і видатну світову цінність об'єкта (буферної зони Софії Київської)", - підкреслювали її експерти.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків автентичних церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.