Росія витратить 8 млн доларів на 20-томну "Історію Росії"

Інститут російської історії, який випустив 50 років тому головний літопис країни - 20-томник "Історія СРСР", запускає новий проект - "Історія Росії".

Про це в інтерв'ю "Известиям" заявив керівник проекту - директор Інституту російської історії Академії наук РФ (ІРІ РАН), доктор історичних наук Юрій Петров.

Перший том має вийти через два роки, останній - в 2019-2020 роках. За словами Петрова, історики дадуть відповіді на актуальні політичні питання, наприклад про те, як Грузія стала частиною Росії і хто кому залишився винен після розвалу СРСР.

Наклад кожного тома складе близько 10-20 тисяч примірників. Загальна вартість проекту сягає 250 млн рублів (близько 7,84 млн доларів).

Петров сподівається, що видання буде фінансово підтримане Російським історичним товариством, яке очолює екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ Сергій Наришкін, а головою опікунської ради став Володимир Путін.

Путін займеться історією

"Ми, наше покоління російських істориків, повинні ініціювати підготовку такої праці, тим більше що в колишніх республіках СРСР вже взялися за таку роботу, - зазначив Петров. - Наприклад, у Казахстані запланували 20-томну історію вітчизни. Періоду входження Казахстану до складу Російської імперії там відведено два томи з 20. Так от, один із них називається "Казахстан - колонія Росії", другий - "Національно-визвольний рух". Чи можемо ми погодитися з такими трактуваннями по суті історії Росії, оскільки Казахстан був тоді провінцією Російської імперії? Ні, не можемо".

За словами історика, однією з причин видання багатотомника є вал псевдонаукової літератури, до якої Петров, зокрема, відносить праці Віктора Суворова-Різуна.

"Абсолютно брехливі його основні висновки, що Сталін готував превентивну війну проти фашистської Німеччини, що Гітлер лише випередив того з початком агресії тощо, - зазначив Петров. - Але подана ця брехня в упаковці зовні привабливих, нібито достовірних фактів, документів тощо, чим особливо небезпечна".

Щодо часів Російської імперії, історик підкреслив, що Росія "була імперією континентальною, на відміну від таких морських імперій, як Британська. Тут склалися зовсім інші відносини між приєднаними територіями і центром. На відміну від США, в Росії не винищувалося місцеве аборигенне населення, оскільки державі потрібні були не стільки вільні землі, скільки платники податків".

Росія почала готувати "істориків-ідеологів" для роботи у ЗМІ

"Проблема голодомору нас сильно розвела з українськими колегами, - заявив Петров. - З нашого боку проведена серйозна архівна робота з історії голоду 1930-х років, і з знайдених документів однозначно випливає, що голод не був етнічно забарвлений, на чому наполягали українські колеги, що називали голодомор геноцидом українського народу. Голод був наслідком політики влади, але ця політика не грунтувалася на національному принципі. Від голоду постраждали і південні губернії Росії, і Поволжя, і Казахстан".

"Є й інші складні питання, - додав директор ІРІ РАН. - Зараз готується документальна публікація з історії Георгіївського трактату 1783 року. Грузинські колеги наполягають, що це було примусове включення Грузії до складу Росії. А ми за документами доводимо, що історія була зовсім інша. В результаті добровільного приєднання до Росії Грузія була врятована від фізичного винищення військами перського шаха".

За словами Петрова, "неправильно зображати Росію (як це роблять деякі зарубіжні історики) імперією, яка завжди прагнула до агресії і анексії все нових і нових територій".

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Російське ТБ розповідає про "извращение истории". ВІДЕО

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.