Спецпроект

У Національному музеї Шевченка - виставка про УПА та ОУН

До 70-ліття Української повстанської армії у Києві відкриють виставку про Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука під назвою "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Про це повідомляє кореспондент ІП.

На відкритті, зокрема, будуть присутні ветерани УПА Орест Васкул та Степан Семенюк, а також син останнього Головного командира УПА Юрій Кук.

Захід відбудеться у вівторок, 16 жовтня, о 12:00 в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Документальна виставка розповість про чотирьох людей, які стали символами руху українців за свободу.

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери покажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників. Чимало світлин та документів буде представлено вперше.

Авторами експозиції є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука, - зазначив історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В’ятрович. - Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу".

У відкритті візьмуть участь історики Володимир В’ятрович та Іван Патриляк; син останнього Головного командира УПА Юрій Кук; ветеран УПА, один із керівників Норильського повстання, яке стало поштовхом до краху ГУЛАГу, Степан Семенюк; заступник голови братства ОУН-УПА Орест Васкул та генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Виставку можна буде оглянути до 4 листопада (щодня з 10:00 до 18:00, крім понеділків).

Щоб дізнатися більше про УПА, дивіться дайджест найкращих публікацій ІП

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.