Спецпроект

Директором Національного Художнього музею стала Задорожна

Генеральним директором Національного художнього музею України призначена Марія Задорожна – колишній заступник гендиректора з розвитку НМХУ. Власниця столичної галереї Тетяна Міронова, яка півроку була в.о. гендиректора, завершила свою менеджерську кар'єру.

Указ про її призначення від 16 листопада 2012 року міністр культури Михало Кулиняк зачитав у присутності колективу музею і відвідувачів у п’ятницю, повідомляє УП.Життя з посиланням на фейсбук-сторінку НХМУ.

Bін також квітами привітав нового керівника і зауважив, що приймав рішення не одноосібно, а спираючись на пропозицію Музейної ради.

Повідомлення про призначення з’явилось на facebook-сторінці музею, але на сайті Мінкульту текст указу ще не опублікований.

Як відомо, засідання музейної ради 7 листопада рекомендувало міністрові розглянути на посаду директора НМХУ дві кандидатури: Марини Скирди (заступник гендиректора НХМУ з науково-просвітницької роботи) та Марії Задорожної.

Кулиняк вітає новго керівника музею. Фото Влада Соделя, Комерсант-Україна

Генеральний директор НХМУ Анатолій Мельник був звільнений з посади у квітні цього року наказом Мінкульту.

Основними претендентами на заміщення вакантної посади вважалися в.о. гендиректора, власниця відомої столичної галереї Тетяна Міронова і головний зберігач музею Юлія Литвинець, але підсумки так і не були підведені.

Колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Дивіться на цю ж тему:

Відкритий лист колективу НХМУ до Кулиняка

Новим керівником Лаври став директор Хотинської фортеці

Для чого нам музеї? Інерція і динаміка

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.