Прихильники відбудови пам'ятника Столипіну не люблять Петлюру

Відтворення в Києві пам'ятника голові Ради міністрів Російської імперії Петру Столипіну - це "данина поваги нашим предкам". А Петлюра не вартий навіть підошви "великого реформатора".

Про це заявив історик, автор книги "Убивство Столипіна" (у співавторстві з Дмитром Табачником) Віктор Воронін, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Вороніна, встановлення в Києві пам'ятника російському політику "повністю висловлювало настрої населення".

Київська журналістка і письменниця Мирослава Бердник наголосила на неприпустимості ігнорування українським суспільством "своєї історії, частиною якої є і особистість Столипіна".

"Це все наша історія, історія сучасної держави Україна, від якої ми активно відмазуємося, відштовхуємося, тому що воліємо жити в країні з невизначеним минулим, - підкреслила Бердник. - Неможливо в країні з невизначеним минулим будувати майбутнє".

Директор української філії Інституту країн СНД, історик Володимир Корнілов висловив думку про те, що заперечення ролі Столипіна в українській історії - "це продовження вимивання пам'яті киян".

"І коли ми дивимося, як тут у Києві з'являються вулиці, пам'ятні знаки людям, імена яких не говорять нічого навіть історикам, ... коли з'являються вулиці особистостям, які за масштабом своїм просто непорівняні з підошвою великого історичного діяча, яким, поза сумнівом, був П. Столипін - ось поруч вулиця Петлюри з'явилася, наприклад, - заявив Корнілов. - Порівняти у світовому масштабі, що означав Столипін для всієї Російської імперії, органічною частиною якої було й імперське місто Київ, і що сотворив Петлюра... який залишив за собою єврейські погроми".

Петлюра про погроми: "Антисемітизм - це свинство"

Ці заяви були проголошені під час круглого столу, організованого міжнародним фондом "Единый мир" під керівництвом голови правління фонду Едуарда Прутніка.

Як відомо, в жовтні цього року було повідомлено, що фонд "Единый мир" співпрацюватиме з Державною архівною службою "у справі збереження історичної спадщини" Столипіна.

Напередодні Прутнік разом із іншими нардепами-"регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.