Міносвіти провело конкурс на тему "єдиного українсько-російського простору"

Підбито підсумки та визначено переможців історичного Інтернет-квесту "Війна 1812 року та Україна".

Про це повідомляє офіційний сайт Міносвіти.

Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" відбувався на Всеукраїнському освітньому порталі України "Щоденник.ua" за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та Російського центру науки та культури в Україні.

Конкурс, присвячений 200-річчю наполеонівських війн, розпочався у жовтні 2012 року та тривав майже два місяці. За цей час до квесту приєдналося понад 2000 учнів середніх та спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій.

"Метою конкурсу стало поширення та поглиблення знань про єдиний культурний, історичний та науковий українсько-російський простір, формування патріотичної та громадянської свідомості учнів", - повідомляє Міносвіти.

Початок онлайн-змагань збігся з вивченням у старших класах теми війни 1812 року. Завдання інтернет-квесту були підготовлені вчителями спеціалізованої школи № 20 м. Києва: вчителем-методистом історії Тамарою Приходько та вчителем французької мови Світланою Мірошніченко.

Учасники конкурсу отримували заплутані "бойові" завдання, підказки, мали визначати місця бойових подій на карті та розставляти на них історичних героїв.

Переможцем став 11-класник із Горлівки Денис Крапівцов. Серед інших переможців представлені Київ, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Одеса і Волинь.

Незабаром відбудеться нагородження переможців дипломами та цінними подарунками від Центру культури та історії "Парк Київська Русь", Всеукраїнського освітнього порталу "Щоденник.ua" та Російського центру науки та культури в Україні.

Історичний Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" проведено "на виконання плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року", затвердженого наказом МОН від 3 квітня 2012 року № 408.

Як відомо, у березні 2012 року МОН підтримало також історичну олімпіаду, присвячену "Вітчизняній війні 1812 року" і популяризації "єдиного простору".

У квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.