Міносвіти провело конкурс на тему "єдиного українсько-російського простору"

Підбито підсумки та визначено переможців історичного Інтернет-квесту "Війна 1812 року та Україна".

Про це повідомляє офіційний сайт Міносвіти.

Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" відбувався на Всеукраїнському освітньому порталі України "Щоденник.ua" за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та Російського центру науки та культури в Україні.

Конкурс, присвячений 200-річчю наполеонівських війн, розпочався у жовтні 2012 року та тривав майже два місяці. За цей час до квесту приєдналося понад 2000 учнів середніх та спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій.

"Метою конкурсу стало поширення та поглиблення знань про єдиний культурний, історичний та науковий українсько-російський простір, формування патріотичної та громадянської свідомості учнів", - повідомляє Міносвіти.

Початок онлайн-змагань збігся з вивченням у старших класах теми війни 1812 року. Завдання інтернет-квесту були підготовлені вчителями спеціалізованої школи № 20 м. Києва: вчителем-методистом історії Тамарою Приходько та вчителем французької мови Світланою Мірошніченко.

Учасники конкурсу отримували заплутані "бойові" завдання, підказки, мали визначати місця бойових подій на карті та розставляти на них історичних героїв.

Переможцем став 11-класник із Горлівки Денис Крапівцов. Серед інших переможців представлені Київ, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Одеса і Волинь.

Незабаром відбудеться нагородження переможців дипломами та цінними подарунками від Центру культури та історії "Парк Київська Русь", Всеукраїнського освітнього порталу "Щоденник.ua" та Російського центру науки та культури в Україні.

Історичний Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" проведено "на виконання плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року", затвердженого наказом МОН від 3 квітня 2012 року № 408.

Як відомо, у березні 2012 року МОН підтримало також історичну олімпіаду, присвячену "Вітчизняній війні 1812 року" і популяризації "єдиного простору".

У квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.