МИТРОПОЛИТ УПЦ КАЗАВ НЕ БУДУВАТИ ХРАМ НА ДЕСЯТИННІЙ - ЧИНОВНИК

Головний архітектор Києва, начальник ГУ містобудування та архітектури КМДА Сергій Целовальник сказав, що він категорично проти будівництва на фундаментах Десятинної церкви. І такої ж думки дотримується митрополит УПЦ (МП) Володимир.

Про це Целовальник заявив в інтерв'ю газеті "Хрещатик".

"Я категорично проти цього неможливого за визначенням будівництва, - сказав чиновник. - Ми не маємо права марнувати те, що було збережено протягом століть, а саме: археологічні артефакти залишків фундаментів Десятинної церкви".

За словами Целовальника, щоб музеєфікувати і зберегти підмурівки церкви, достатньо спорудити легкі та надійні конструкції. Ініціатори ж будівництва храму-новоділу пропонують створити над залишками фундаментів простір нібито музею, де можна оглядати оригінальні археологічні артефакти, а над ним звести нову будівлю і назвати її “Десятинна церква”.

"[Цю церкву] з 996 року (від часу побудови Володимиром Великим) ніхто не бачив, - додав Целовальник. - Ані креслень, ані малюнків храму чи його руїни, на превеликий жаль, історія не зберегла".

На думку чиновника, для новобудови зазначеного новоділу треба створити відповідну основу, яка має спиратись на, як мінімум, 54 пальових кущі (в кожному по чотири палі діаметром по 620-820 мм — 6 кв. м кожна): "Не треба бути будівельником, аби зрозуміти, що від старовинних фундаментів нічого не залишиться".

"До речі, Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Володимир, у якого я мав честь бути на аудієнції, благословив не будувати храм саме на цьому місці", - підкреслив головний архітектор.

ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Кілька сторіч Десятинна пролежала в руїнах. Наразі точно невідомо, як саме виглядала оригінальна споруда Десятинної церкви. В 1630-их роках з ініціативи митрополита Петра Могили була побудована церковця біля однієї з уцілілих прибудов храму.

У 1820-их після недбало проведених археологічних досліджень на місці церкви Володимира було побудовано нову Десятинну - у візантійсько-московському стилі, характерному для імперської православної архітектури тих часів. При цьому було знищено частину фундаментів X сторіччя.

У 1930-их роках церкву XIX сторіччя було розібрано. З 2005 року експедицією Інституту Археології НАНУ під керівництвом Гліба Івакіна проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви та частини міської забудови часів Середньовіччя.

ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ: вже кілька років тривають суперечки, що має бути на місці Десятинної церкви. Ключовий момент - чи будувати над старовинними фундаментами новий храм.

Сьогодні голова КМДА Олександр Попов заявив, що міська влада не дозволить будівництва храму на фундаментах Десятинної.

В листопаді 2011 року Попов пообіцяв, що КМДА забезпечить збереження решток Десятинної церкви у їхньому первісному вигляді.

На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вагончики, як і споруджена у 2007 році каплиця "Десятинного монастиря" УПЦ МП, були встановлені біля старовинних фундаментів без жодних дозвільних документів.

17 травня 2011 року Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Читайте також на цю тему:

Патріарх Кирил теж казав, що будувати на Десятинній не треба

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Заборонене будівництво на Десятинній триває. ФОТО

Під виглядом музеєфікації рештки храму можуть забудувати

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.