РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНЦЯ НАЙКРАЩИМ ПРАВИТЕЛЕМ XX СТОРІЧЧЯ

Згідно з соцопитуванням, проведеним "Левада-центром", кращим правителем Росії у XX столітті жителі країни назвали Леоніда Брежнєва. На другому місці в рейтингу народної любові - Сталін. Найбільше ненавидять Горбачова і Єльцина.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Соціологи запитували респондентів про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Алєксєй Ґражданкін.

До Брежнєва ставляться позитивно 56 відсотків опитаних, негативно - 29 відсотків. Друге місце займає Йосип Сталін - його оцінила позитивно рівно половина опитаних, і 38 відсотків - негативно.

На третьому і четвертому місці - Микола II (48 відсотків за, 35 - проти) і Микита Хрущов (45 відсотків за і 35 проти). Найнижчий позитивний рейтинг у росіян - 5 відсотків - має Володимир Ленін.

"У людей є певні асоціації, Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сєрґєй Чєрняховскій. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він утілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор Московського держінституту міжнародних відносин Валєрій Соловєй.

Антирейтинг очолили Михайло Горбачов (його недолюблюють 66 відсотків опитаних) і Борис Єльцин (64 відсотки). У позитивній частині рейтингу обидва політики отримали трохи більше 20 відсотків голосів. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті", - прокоментував член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачінскій.

Паспорт українця Леоніда Брежнєва

Опитування "Левада-центру" проводилося у квітні 2013 року серед півтори тисяч респондентів у 45 регіонах Росії.

Леонід Брежнєв (1906-1982) - уродженець Дніпропетровщини, радянський політичний діяч. Перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії УРСР у 1947-1950 рр. Загалом перебував при владі у Кремлі з 1964 по 1982 роки. Спочатку займав пост першого, а потім генерального секретаря ЦК КПРС. Чотириразовий Герой СРСР.

В часи правління Брежнєва радянська економіка розвивалася за рахунок масового експорту енергоносіїв на Захід. Добробут населення дещо зріс, з'явилося радянське "суспільство споживання", але частину товарів все одно треба було "діставати". Зросла нерівність між "номенклатурою" та іншими прошарками у доступі до "дефіциту".

В ідеологічній площині відбулася часткова реабілітація сталінізму, посилення ролі КГБ і репресій проти дисидентів. Брежнєвська епоха отримала назву "Застой".

Дивіться також:

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни. СОЦІОЛОГІЯ

22% українців люблять Сталіна, 37% - ставляться негативно

У Дніпропетровську поставили бронзових Брежнєва й Кучму. ФОТО

1970: новорічне звернення Брежнєва до народу. ВІДЕО

Київські гастрономи епохи Брежнєва. ФОТО

Інші матеріали за темою "Соціологія"

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.