Росія відкрила онлайн архіви Першої світової війни

Більше 300 тисяч документів часів Першої світової війни з російських військових архівів оприлюднено онлайн. Архіви 100-річної давнини оцифровують і вносять у базу державного Військово-історичного архіву РФ.

Про це повідомляє Moscow Times із посиланням на голову Федерального архіву Андрєя Артізова.

За його словами, буде оцифровано всі документи того періоду (1914-1919). Загалом планується оцифрувати більше 15 млн документів.

Для перегляду документів на російському сайті потрібна реєстрація.

Під час Першої світової Російська імператорська армія втратила більше 2 млн людей, серед яких були росіяни, поляки, литовці, українці, фіни, білоруси та євреї, зазначив Артізов.

Як відомо, у січні 2014 року відкривася європейський віртуальний архів "Europeana 1914-1918", на якому розміщено 500 тисяч оцифрованих артефактів часів Першої світової. Оцифровку документів почали також Британія і Канада.

У вересні 2013 року в Росії завершився конкурс на створення пам'ятника воїнам, полеглим на фронтах Першої світової.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Три історії кохання Першої світової в Україні

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Перемишль - фортеця, за яку гинула половина Європи. ЕКСКУРСІЯ

У британських школах думають, що Перша світова - війна з Наполеоном

Під Бродами знайшли фронтову ванну Першої світової. ФОТО

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Аерофотозйомка часів Першої світової війни. ФОТО

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.