У ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ ВОЮВАЛИ БЛИЗЬКО 6 МЛН УКРАЇНЦІВ - історики

За даними російських військових істориків, за всі роки війни у лавах Червоної армії та ВМФ воювало близько 34,5 млн осіб. За підрахунками українських істориків, 6-7 млн із них були мешканцями України.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За офіційними даними радянських і російських джерел, українців у ЧА було всього 1,36 млн. Як пояснив науковець, причина такої різниці - те, що радянські історики виходили із даних паспортів, де була зафіксована національність "українець". Але насправді з території тодішньої Української РСР до лав ЧА призивали євреїв, росіян, поляків, росіян та інших.

"Український народ дав до лав Червоної армії близько 6 мільйонів бійців, - зазначив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті Ростислав Пилявець. - Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто залишився живим, став калікою".

За словами науковця, під час підготовки "Книги пам’яті України" було встановлено, що за перший період війни (до повної окупації німцями) з території УРСР до Червоної армії призвали 3,6 млн громадян, а до завершення війни – ще близько 3,5 млн. Разом це 7,1 млн - приблизно 1/5 або 1/6 від загальної кількості вояків ЧА.

Історик наголосив, що чимало українців було серед вищого командування Червоної армії - зокрема, маршали СРСР Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, генерал армії Іван Черняховський і багато інших.

Пилявець нагадав, що першим, хто підняв прапор над Рейстахом, був виходець із Сумщини, Герой України Олексій Берест. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб став найбільш результативним асом антигітлерівської коаліції і тричі Героєм Радянського Союзу.

Акт про беззастережну капітуляцію Японії 2 вересня 1945 року від імені СРСР підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Саме в цей день насправді закінчилася Друга світова війна.

Багато українців було вояками армій союзників Антигітлерівської коаліції. Так, у висадці американців на європейський континент у 1944 році брало участь близько 40 тисяч американських українців, зазначив доктор історичних наук, заввідділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ Юрій Шаповал.

"Не варто забувати, що війна почалася 1 вересня 1939 року, - наголосив історик. - Радянська пропаганда говорить лише про 1941-1945 роки, цілих 2 роки викинуто з історії. Українці воювали на боці союзників в Тихому океані, Африці, польській армії Андерса".

За словами Шаповала, у німецькому Вермахті воювало 1 мільйон виходців з Радянського Союзу, з них 250 тисяч – українці: "У когось із них були ідейні переконання, а в когось не було вибору. Потрібно дослідити мотивацію усіх цих людей".

Науковець підкреслив, що за 23 роки незалежності у країні був неправильний підхід до святкування Дня Перемоги.

"Ми святкували перемогу Радянського Союзу, забувши про усіх тих, хто пережив війну, - зазначив Шаповал. - Війна – це не все так однозначно. Є ще військовополонені, ті, хто воював за незалежну Україну, остарбайтери. Допоки ми не зруйнуємо радянський міф, доти підпадатимемо під ідеологічний вплив Росії. Україна має відзначати Перемогу по-своєму".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "За війну УПА знищила більше 12 тисяч німців"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.