В День Скорботи у Сімферополі прославляли Сталіна. ФОТО

22 червня у Сімферополі на могилі Невідомого солдата встановили портрети керівника СРСР у 1925-53 роках Йосипа Сталіна.

Відповідне фото на своїй сторінці Facebook опублікував журналіст Дмитро Жмуцький.

Біля Вічного вогню в сімферопольському парку імені Гагаріна встановили два великих плакати 1940-х років, що прославляють радянського диктатора.

 

Подібні дії окупаційної влади можуть спричинити подальшу ескалацію нестабільності на півострові, оскільки ображають історичну пам'ять кримських татар - корінного населення регіону. У травні 1944 року за наказом Сталіна татарське населення було примусово депортоване з Батьківщини.

У грудні 2012 року представники Меджлісу кримськотатарського народу прибрали з вулиць Сімферополя встановлену російськими політиками виставку, яка прославляла Сталіна.

У листопаді 2011 року кримські татари виступили з рішучим протестом проти розміщення портретів Сталіна на громадському транспорті Севастополя.

Як відомо, 22 червня [день нападу нацистської Німеччини на СРСР в 1941-му] в Україні щороку відзначається як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

Меморіальний комплекс "Вічний вогонь" у Симферполі було відкрито в часи Української РСР, 1 квітня 1975 року. Поруч із пам'ятником перепоховали невідомого солдата Червоної армії з одиночної могили на кладовищі на вулиці Беспалова.

За проведеним у лютому 2013 року КМІС соцопитуванням, 74% українців вважають Сталіна жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін. Позитивно до Сталіна ставляться 22% населення України.

У червні 2013 року представники Донецької міськради заявили, що "трепетно" ставляться до того, що Сталін досі залишається почесним громадянином Донецька.

У жовтні 2012 року прем'єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що Сталін воював проти власного народу.

У 2011 році газета "Комуніст Криму" надрукувала вірш із прославлянням Третього рейху, вважаючи, що це вірш про прославляння СРСР.

Дивіться також:

Путіну вигідний культ Сталіна

Як Гітлер і Сталін вітали один одного в "Правде". СКАНИ

В єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

15 гріхів Канібалісімуса. Про злочини Сталіна

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.