Польський прем'єр порівняв Хмельниччину з Голокостом. ВІДЕО

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зацитував слова єврейського рабина, який поставив Богдана Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером як найбільшими злочинцями проти євреїв.

Це Моравецький зробив 11 лютого під час зустрічі в публічній бібліотеці з жителями Холма, повідомляє Leopolis News.

Головною темою виступу очільника Ради Міністрів Польщі була історія непростих взаємин польського та єврейського народу упродовж віків.

У цьому контексті Матеуш Моравецький, розповідаючи про гоніння євреїв у середні віки, зазначив, що в єврейській історіографії повстання Богдана Хмельницького порівнюється практично з Голокостом. У цей час доходило до значних злочинів, в результаті яких вбито майже сто тисяч євреїв.

Виступ Тадеуша Моравєцкого про Богдана Хмельницького з 17:50 до 20:00.

Польський прем’єр також розповів історію про облогу Львова військами Хмельницького, під час якої городяни відмовились, буцімто, на вимогу гетьмана видати йому міщан-євреїв.

Моравецький у своєму виступі також навів слова одного з рабинів, який, нібито, під час недавньої конференції в м. Торуні поставив Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером. Моравецкий підкреслив, як на певні речі можна дивитися з різної перспективи.

"Для наших сусідів Хмельницький – це національний герой, а для нас той, який зробив перший акорд загибелі Речі Посполитої", – зазначив очільник польського уряду.

Як повідомлялося, польський професор Ґжеґож Мотика висловився про негативні наслідки від поправок до Закону про Інститут національної пам'яті попередив.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.