Спецпроект

У Німеччині ув’язнили 89-річну неонацистку: заперечувала Голокост

Німецькі правоохоронці затримали пенсіонерку, яку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на "DW".

Урсула Гафербек

 

Затриманою є Урсула Гафербек, відома своїми неонацистськими поглядами і засуджена за це до ув'язнення. Жінку взяли під варту в її рідному місті Флото, що в землі Північний Рейн-Вестфалія, і передали до відповідної пенітенціарної установи.

Жінку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Цей вирок Гафербек оскаржила, однак програла суд. 2 травня вона мала прибути до місця ув'язнення для відбуття покарання, однак не зробила цього. Тому прокуратура видала ордер на її арешт.

На сайті ursula-haverbeck.info зазначається, що жінка не прибула до тюрми, оскільки чекає експертного висновку щодо придатності її до відбування покарання, якого ще немає.

Однак речник прокуратури міста Ферден, яка дозволила заарештувати засуджену, заявив, що ця інформація не відповідає дійсності. За його словами, відповідний висновок був виданий ще 20 квітня і він дозволяє ув'язнити Гафербек.

Нинішній вирок суду – вже не перший для Урсули Гафербек. За розпалювання ворожнечі її вже засуджували до ув'язнення у Гамбурзі, Берліні та Детмольді, однак де-факто вона опинилася у тюрмі вперше.

У нинішній справі йдеться про дописи до правоекстремістської газети "Голос райху", опубліковані в 2014 та 2015 роках.

Пенсіонерка відома своєю праворадикальною діяльністю. За її переконанням, насправді табір смерті Аушвіц (Освенцім) був трудовим табором, де нікого не вбивали.

У Німеччині за схвалення, применшення чи заперечення Голокосту передбачено максимальне покарання у вигляді штрафу та п'ятирічного тюремного ув'язнення.

Нагадуємо, що у березні помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.