Мерія Харкова подала до суду на УІНП через Жукова

У Кернеса незадоволені тим, що УІНП вказує мерії на порушення закону і комунікує з правоохоронними органами.

Харківська міська рада вирішила судитися з Українським інститутом національної пам'яті. Мерія просить суд заборонити УІНП втручатися в роботу міського самоврядування. Фотокопія позову, поданого до Окружного адміністративного суду Києва, опинилася в розпорядженні DT.UA.

Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Геннадий Кернес /Facebook

Підставою для позову стала реакція Інституту на спроби перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова, встановлення пам'ятника радянському воєначальнику, а також меморіальної дошки почесному громадянину Харкова, генералу КҐБ Юрію Шрамку.

УІНП нагадав міськраді та меру Харкова Геннадію Кернесу, що ці дії є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму, порушують чинне законодавство, і за них передбачена кримінальна відповідальність.

При цьому укладач позову цитує в документі норми Закону, що прямо забороняють називати вулиці на честь радянського керівництва і партійних функціонерів.

Проте нагадування УІНП про неприпустимість порушення згаданих норм і звернення до правоохоронних органів називає "втручанням" у діяльність міськради.

Зокрема, йдеться про листи УІНП до міськради про неприпустимість перейменування будь-якої вулиці на честь маршала Жукова і встановлення дошки генералові КҐБ Шрамку.

У зв'язку з перейменуванням проспекту Григоренка на честь маршала Жукова Служба безпеки України зареєструвала кримінальне провадження за статтею 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, розповсюдження комуністичної, і нацистської символіки, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

У свою чергу, поліція розслідує факти зловживання владою або службовим становищем посадових осіб міськради, кваліфікуючи їх дії за ст. 364 КК. СБУ і поліція запитують у міськради документи про його діяльність і співробітників та проводять інші слідчі дії.

У мерії також висловили невдоволення тим, що рішення міськради про присвоєння проспекту Григоренка імені Жукова було оскаржено в суді, і позивачі спиралися, в тому числі, на роз'яснення Інституту про незаконність перейменування.

Перелічені дії УІНП міськрада розцінює як втручання в її роботу і просить визнати їх незаконними. Мерія також просить суд зобов'язати Інститут "утриматися від втручання у здійснення Харківською міською радою, харківським міським головою, виконавчими органами та посадовими особами функцій і повноважень".

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова вважає позов міськради безпідставним.

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Марія Тахтаулова / Facebook

"Згідно з Положенням про Інститут, серед завдань зазначено недопущення використання символів тоталітарних режимів. Отже, цим позовом фактично намагаються обмежити нашу діяльність і перешкодити виконувати функції, які покладено на Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.