У Сеймі Литви пропонують оголосити 17 вересня днем агресії СРСР проти Європи

У список пам'ятних днів литовські депутати пропонують вписати 17 вересня – День агресії СРСР проти Європи

 
Архів канцелярії Сейму Литви

Депутати Сейму Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс внесли проєкт змін до Закону про памʼятні дні Литовської республіки, якими 17 вересня встановлюється днем агресії СРСР проти Європи.

Депутати вважають, що це спонукатиме суспільство звернути увагу на суперечливу історичну розповідь про позитивну роль СРСР і його перемогу у Другій світовій війні.

"Литва повинна бути зацікавлена в тому, що при оцінці війни треба охоплювати всю її історію цілком і конкретно всі країни, відповідальні за військові злочини воєнних і повоєнних років",– сказали автори проєкту.

За їх словами, цей день не дублює пам'ятний день 23 серпня - День пам'яті жертв сталінізму і нацизму і 1 вересня - день початку Другої світової війни.

"Цим пам'ятним днем звертаємо увагу на роль комуністичної Росії, доведену історичними фактами, її відповідальність за розв'язання Другої світової війни та наслідки цих дій для народів Європи. 17 вересня вибрали тому, що цього дня, в 1939 році, СРСР атакував Польщу, ставши на бік Адольфа Гітлера і підтвердивши наявність таємної змови з нацистською Німеччиною", – сказано в документі.

Запропонувати такий проєкт спонукали інформаційні атаки РФ проти Литви та інших країн Східної та Центральної Європи.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.