В російських підручниках з'явилася офіційна історія "спєціальнай ваєннай апєрациі". Видання SOTA опублікувало фото уже надрукованого підручника для 10-11 класів, навчання за яким почнеться уже з 1 вересня.

Слідчі комуністичного уряду Польщі зафіксували факт убивства Бандер за те, що ті були братами "того самого" Бандери. Також вони зафіксували, що в Аушвіці в’язні були в курсі, що "Бандера групе" потрапила за дроти концтабору саме за проголошення незалежності України.

Рятувальник Руслан Кошовий загинув в перший день повномасштабного вторгнення на аеродромі в Гостомелі. В ніч перед цим йому не спалось, як згадує дружина. Коли він дізнався, що почалась повномасштабна війна - одразу поїхав в Гостомель до своїх підлеглих - він був начальником пожежної частини. Руслан Кошовий роззосередив рятувальників по аеродрому. Один з постів чергував біля "Мрії". Коли почався штурм, Руслан дав своїм підлеглим слово, що витягне їх усіх і що вони всі виживуть. Він його стримав - усі рятувальники з його частини вижили. Руслан Кошовий загинув, рятуючи своїх підлеглих та техніку.

У радянські часи більшість архівних документів та видань місцевої преси, в тому числі й "Газета Гадяцького земства", були вивезені за межи України і знаходяться в архівах і бібліотеках росії, що позбавляє українців можливості вивчати власну історії з першоджерел. Ще до початку повномасштабної війни нам вдалося відсканувати, хоч й невеличку, але суттєву частину номерів газети. Ця праця надихнула нас на випуск репринтного чотирнадцяти томного видання "Газета Гадяцького земства, 1906-1919 рр.". Долучитися до цього може кожен!

В далекому 1965 році мешканець Межиріча Захар Новицький вирішив спорудити льох. На глибині два метри йому трапилася незрозуміла велика кістка. З нею він пішов у школу до вчителя географії (чи то історії). Той теж не зміг ідентифікувати знахідку, але зрозумівши, що кістка не коров’яча, поїхав до Києва у Інститут Зоології. І почалося…

Політв’язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною. Сьогодні парламент 313 голосами ухвалив у другому читанні і в цілому ініційований мною законопроєкт №8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув’язнені за свої переконання.

Ця історія почалася дивно. На меседжер у ФБ мені написав незнайомий чоловік. Одразу по справі - він військовий і потрапив в мою квартиру через воєнну необхідність ( а я тільки десь в коментарях написала, що дуже зручний в мене балкон - все місто прострілювати можна). Він писав, що вражений бібліотекою української літератури, яку не очікував побачити в бахмутській квартирі. А він історик, тож, цікавиться.

25 травня Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі. Виступ кілька разів переривався оваціями.

Під час строкової військової служби одним із моїх найкращих армійських товаришів був башкир. Днями переглядав статистику втрат російських окупаційних військ в Україні. Це підштовхнуло до написання цього тексту – свого роду звернення до мого товариша та всього башкирського народу. Я – Міністр оборони України. Сьогодні моє завдання – створювати умови, щоби Сили оборони України ефективно знищували ворогів моєї країни. У тому числі і башкирів, якщо вони будуть у складі армії російських окупантів. Але в ситуації, що склалася, я бачу привід задуматися для справжніх лідерів башкирського народу – одного з найчисленніших у Росії.

105 років тому Петро Болбочан повернув Крим Україні. Рідна держава віддячила тим, що... зреклася його

Кожна країна має свою ментальну мапу. Іноді вона важливіша, ніж офіційні кордони. Ментальні мапи провокують ностальгію, ностальгія створює політичний запит, запит породжує політичну пропозицію. Якщо ментальна мапа більша, ніж політична, – це породжує запит на вторгнення. Якщо ж ментальна мапа менша, ніж політична, – тоді якийсь регіон країни випадає зі спільного тіла. Стає чимось у форматі “+1”. Виводиться за дужки й не спричиняє емоційного відгуку.

15 травня виповнюється 150 років з дня народження останнього Гетьмана України Павла Скоропадського. Ця постать нерозривно пов'язана з Визвольними змаганнями 1917–1920-х років. У 1918 році Гетьман очолив Українську Державу та за 7 з половиною місяців здійснив низку реформ, особливо в сфері культури, науки та освіти.

У кінці 1950-х рр. було вкрадено у Ватикані цілий том свідчень, наданих євреями на підтвердження чеснот Шептицького. Ми ніколи не дізнаємося, чи вкрали це агенти Мосаду чи КГБ, однак ця спецоперація не зупинила процесу.

Під час української революції 1917-1919 року в Дніпрі виходила українська газета "Наша справа". Це був офіціоз губернського комітету УСДРП, тобто Української соціал-демократичної робітничої партії. Мережі, яка виросла із РУП, створеної у 1900 році і яка першим своїм програмним документом опублікувала брошуру Миколи Міхновського "Самостійна Україна". Одним із лідерів цієї партії був Симон Петлюра.

Історична перемога Протиповітряної оборони ЗС України у небі над Росією! В одному бою, у блискуче організованій засідці, українська зенітно-ракетна система знищила одразу чотири російських бойових машини! Збито новітній російський винищувач Су-35С, бомбардувальник Су-34 та два гелікоптери Мі-8!

На світлині ви бачите бронзовий амулет близько 1200-річної давнини у вигляді двох поєднаних між собою чоловіка і жінки. Причому, на цих постатях зумисне і виразно виділено статеві ознаки що на думку людей тієї пори мало посилювати "магічну дію": тобто когось до себе приворожити чи навіть на собі одружити.

Варто ознайомитися з одним цікавим і, на жаль, маловідомим у наукових колах, документом під назвою "Деклярація Проводу ОУН після закінчення Другої світової війни в Європі". Увага до неї була вже частково привернута у 2016 році, коли російська федеральна служба роскомнагляд заблокувала Електронний архів українського визвольного руху та вимагала видалити цей документ. У разі невиконання вимоги заявляла про те, що увесь сайт архіву на території росії залишатиметься заблокованим

Стимульоване російською агресією оновлення української топоніміки викликає необхідність шукати нові імена для назв вулиць, майданів і цілих міст, що стали свого часу жертвами політики суцільної совєтизації довколишнього простору. Раптом виринають пропозиції увічнення в харківських топонімах талановитих письменників, які, однак, свого часу зі зброєю в руках боролися проти Української держави, були членами комуністичної партії, а після російської окупації УНР 1920 р. стали активними пропагандистами нового, соціалістичного устрою.

Жоден з вас не знає, що декілька місяців тому у Варшаві відбулася величезна конференція Інтерполу та Європолу, організована ЮНЕСКО. Вона була присвячена культурній спадщині України в умовах війни. Але не пам’яткам, а рухомим предметам. І археологічні знахідки були ледь не основною темою обговорення. І наші європейські партнери висловили незадоволення тим як у нас виконується законодавство, а також висловилися стосовно того, що воно недостатньо жорстко регулює цей напрямок. Від того, як Україна відповідатиме на ці зауваження залежить багато, зокрема й різні види допомоги наших партнерів.

Російський уряд, перейменовуючи наше місто у Новомосковськ після знищення Запорозької державності, робив це цілеспрямовано для викорінення пам'яті про вільних засновників цього міста і поглинання його власної історії. Сьогодні ми маємо зрозуміти важливість повернення саме давньої назви міста - відновлення історичної справедливості.