Спецпроект

УПЦ МП щовечора молитиметься за церкву на Десятинній

Митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Про це повідомляє "Дзеркало Тижня" з посиланням на сайт Волинської єпархії УПЦ.

До спільної молитви, яка проходить щовечора о 21:00, вже приєдналися віруючі УПЦ МП на Волині і в Криму.

Зокрема, митрополит Луцький і Волинський Нифонт у листі наміснику Десятинного монастиря архімандриту Гедеону (Харону) запевнив, що буде "просити духовенство і мирян ввіреної йому Волинської єпархії їхніх молитов за утихомирення злих сердець, які зараз з усією ненавистю і люттю повстали на нашу віковічну святиню".

Підтримав будівництво оновленої Десятинної церкви також митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.

Текст молитви, яку благословив Митрополит Володимир:

"Господи Ісусе Христе, Сине Божий! Ти бо рекл єси, без Мене не можете нічого чинити; Призри на ни, що моляться Тобі воздвигнути собор Десятинний, на честь Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, її ж молитвами і всіх Твоїх святих помилуй нас. Амінь".

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян , а й місія ЮНЕСКО .

"Таке будівництво змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність і видатну світову цінність об'єкта (буферної зони Софії Київської)", - підкреслювали її експерти.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків автентичних церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.