Спецпроект

УПЦ КП теж хоче відбудувати Десятинну церкву

Українська православна церква Київського патріархату виступає за відновлення Десятинної церкви.

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на "День".

"УПЦ КП за відновлення Десятинної церкви. Так само, як була за відновлення Михайлівського монастиря. Краще відроджена святиня, ніж порожнє місце, де вигулюють собак", - сказав Патріарх УПЦ КП Філарет.

Він додав, що Десятинна церква має не менш важливе значення.

"Це перший храм, побудований після проголошення християнства державною релігією. Храм спорудив християнин - Великий князь Володимир. Тому для нас вона, як і Софійський собор - символи Київської Руси-України", - сказав Патріарх.

Водночас, додав він, київський патріархат виступає за збереження фундаменту Десятинної церкви, як це зроблено у Михайлівському Золотоверхому соборі.

Проблема, за словами Філарета полягає в тому, кому відбудована сакральна пам'ятка належатиме.

"Вона повинна належати правдивій Українській церкві. Не російській під назвою "українська". Бо якщо її віддадуть Московському патріархату, то це треба сприймати як нахабні зазіхання Росії на нашу історію та духовність", - сказав Патріарх.

Він висловив упевненість, що відновлена Десятинна церква має належати Українській православній церкві Київського патріархату після об'єднання між УПЦ МП, УАПЦ і УПЦ КП.

Нагадаємо, що у червні митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян, а й місія ЮНЕСКО.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.