Зірка Playboy стала радником гендиректора Лаври. ФОТО

Колишню модель Владу Литовченко-Прокаєву офіційно призначили на посаду радника гендиректора Києво-Печерського заповідника. Також одним із радників став відомий колекціонер і реконструктор, президент клубу "Червона Зірка" Олексій Шереметьєв.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Литовченко-Прокаєва відома, зокрема, завдяки еротичній фотосесії у Playboy. Вона навіть увійшла у п'ятірку найкращих моделей української версії відомого журналу для чоловіків.

Коментуючи призначення, директор заповідника Вікторія Ліснича зазначила, що це - рішення Міністерства культури. І воно не викликало заперечень у намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

До напрямків діяльності новопризначеного радника входить: "формування пакету пропозицій з питань міжнародної співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, співпраці з міжнародними організаціями, дотримання вимог протоколу у здійсненні зв’язків заповідника з дипломатичними представниками іноземних держав та представництвами міжнародних організацій в Україні". 

Влада Прокаєва закінчила Дипломатичну Академію при МЗС України, Київський інститут музики ім. Глієра та Одеську державну музичну академію ім. Нежданової. У 2008-2011 роках виконувала обов'язки радника Міністра України з питань сім’ї, молоді та спорту.

Влада Прокаєва колись була моделлю. Фото: TabloID

Сьогодні вона - аспірантка Дипломатичної академії при МЗС України, є заступником завідуючого кафедри ЮНЕСКО цього ж навчального закладу та викладає спецкурс "Світова спадщина ЮНЕСКО".

Також радником гендиректора Лаври став Олексій Шереметьєв. До його напрямків діяльності входить "формування пакету пропозицій з питань музейної та виставкової діяльності заповідника".

Олексій Шереметьєв - випускник Національної Академії внутрішніх справ України. У 1995 році розпочав підприємницьку діяльність, власник мережі магазинів із продажу продовольчих товарів.

Займається виставковою діяльністю, сприяє та бере участь у відновленні пам’яток історії та архітектури. Президент молодіжної громадської організації "Київський Клуб "Червона Зірка", яка вже протягом 9 років проводить військово-історичні реконструкції Другої Світової Війни.

Олексій Шереметьєв на реконструкції боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. Фото: Дмитро Ларін

Як відомо, у січні 2011 року Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську і генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Місце останньої посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

У квітні з посади директора Національного художнього музею України було звільнено Анатолія Мельника.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.