У луцькому музеї відкрилася виставка про Волинську трагедію

На виставці, присвяченій 70-й річниці польсько-українського протистояння на Волині в роки Другої Світової війни, представлені матеріали музею, державного архіву області, обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина", повідомляє прес-служба Волинської облдержадміністрації.

За допомогою експонатів (фотографій, документів, книг, свідчень очевидців, листівок і газетних публікацій) подається інформація про складні сторінки спільної історії українського і польського народів у роки війни, передвоєнних і повоєнних років.

Особливу увагу виставки приділено подіям 11 липня 2003 року на Волині, коли президент Польщі Олександр Кваснєвський і президент України Леонід Кучма в с. Павлівка Іваничівського району брали участь у відкритті пам'ятника українсько-польського примирення "Пам'ять - Скорбота - Єднання" щодо подій 1943 року. На цій зустрічі двох президентів було проголошено примирення двох народів на міждержавному рівні.

Цінними експонатами виставки, зокрема, є спогади, зібрані молодими істориками Волині, про людей, які під час збройного конфлікту з обох сторін врятували життя понад 400 громадян обох національностей.

Як відомо, у червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Тоді ж комісія Сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула шість проектів резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії. Тільки в одному проекті - від правлячої партії - у тексті резолюції не було слова "геноцид".

Українська греко-католицька церква і Римо-католицька церква Польщі у спільній декларації закликали обидва народи до прощення і примирення.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Більше матеріалів читайте у темі "Волинська трагедія"