Спецпроект

У Сеймі Польщі закликали звільнити Люблінського воєводу за тиск на Купріяновича

У Сеймі Польщі закликали главу уряду Матеуша Моравецького звільнити воєводу Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека з посади за безпідставне переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Про це йдеться в листі депутатів польської опозиційної партії "Сучасна" (Nowoczesna) Адама Шлапка і Моніки Роса на адресу прем'єра, яке є в розпорядженні Укрінформу.

"У зв'язку з останніми виступами і діями люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, звертаємося до вас про втручання і звільнення воєводи із займаної ним посади",- йдеться в листі депутатів.

Вони нагадують, що Чарнек подав на Купріяновича до прокуратури про можливість скоєння злочину у зв'язку з виступом голови Українського товариства під час урочистостей в Сагрині 8 липня.

Слова Купріяновича про те, що польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання, Чарнек вважає провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії, - націоналістами.

Депутати зазначають у листі, що за свідченнями істориків Інституту національної пам’яті Республіки Польща, в результаті дій польського підпілля у Сагрині і поблизу села загинуло 606 осіб, чиї імена й прізвища добре відомі. Серед них жертвами стали 227 жінок та 151 дитина.

Загалом, у ці кілька днів, з 9 по 11 березня 1944 року, польським підпілля було знищено 11 українських поселень, де загинуло не менше 1228 українців. Згодом, з 19 по 22 березня було знищено ще 21 поселення, де проживали українці.

Польські законодавці назвали неприпустимим те, що представник глави уряду в регіоні висловлювався щодо жалобних урочистостей за участю президента іншої країни "агресивно і без поваги". Вони також висловили обурення з приводу того, що представник центральної влади на місці намагається позбавити національну меншину права зберігати національну пам’ять.

У листі вони запитують, чи це є офіційною позицією уряду й офіційною лінією закордонної політики Польщі.

Депутати наголошують, що виклик Купріяновича на допит до прокуратури викликає антиукраїнські емоції серед поляків і є елементом залякування української меншини.

Вони зазначають, що Купріянович під час свого виступу спирався на історичні факти, а те, що окремі фрагменти його промови не сподобалися Чарнеку, жодним чином не виправдовує дій воєводи.

Вони також звернули увагу, що наслідком виступу Купріяновича у Сагрині стало його відкликання з Комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при люблінському відділенні Інституту нацоінальної пам'яті.

"Звертаємося з проханням про втручання і початок діалогу з представниками української меншини, метою якого є відновлення хороших відносин і довіри між польською державою і українською меншиною",- йдеться в листі депутатів на адресу польського прем’єра.

Нагадаємо, голову Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича наприкінці вересня допитали в прокуратурі міста Замостя у слідстві щодо його висловлювань у Сагрині під час урочистостей з вшанування убитих польським підпіллям українців - жителів цього села в березні 1944 року.

У прокуратурі повідомили агентству Укрінформ, що  чергових допитів Купріяновича поки що не планується.

14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Інститут українознавства став на захист Григорія Купріяновича. ЗАЯВА

Будівлю ІПН Польщі обмалювали гаслами на підтримку Купріяновича. ФОТО

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.