Спецпроект

УПЦ КП теж хоче відбудувати Десятинну церкву

Українська православна церква Київського патріархату виступає за відновлення Десятинної церкви.

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на "День".

"УПЦ КП за відновлення Десятинної церкви. Так само, як була за відновлення Михайлівського монастиря. Краще відроджена святиня, ніж порожнє місце, де вигулюють собак", - сказав Патріарх УПЦ КП Філарет.

Він додав, що Десятинна церква має не менш важливе значення.

"Це перший храм, побудований після проголошення християнства державною релігією. Храм спорудив християнин - Великий князь Володимир. Тому для нас вона, як і Софійський собор - символи Київської Руси-України", - сказав Патріарх.

Водночас, додав він, київський патріархат виступає за збереження фундаменту Десятинної церкви, як це зроблено у Михайлівському Золотоверхому соборі.

Проблема, за словами Філарета полягає в тому, кому відбудована сакральна пам'ятка належатиме.

"Вона повинна належати правдивій Українській церкві. Не російській під назвою "українська". Бо якщо її віддадуть Московському патріархату, то це треба сприймати як нахабні зазіхання Росії на нашу історію та духовність", - сказав Патріарх.

Він висловив упевненість, що відновлена Десятинна церква має належати Українській православній церкві Київського патріархату після об'єднання між УПЦ МП, УАПЦ і УПЦ КП.

Нагадаємо, що у червні митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян, а й місія ЮНЕСКО.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.