Зірка Playboy стала радником гендиректора Лаври. ФОТО

Колишню модель Владу Литовченко-Прокаєву офіційно призначили на посаду радника гендиректора Києво-Печерського заповідника. Також одним із радників став відомий колекціонер і реконструктор, президент клубу "Червона Зірка" Олексій Шереметьєв.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Литовченко-Прокаєва відома, зокрема, завдяки еротичній фотосесії у Playboy. Вона навіть увійшла у п'ятірку найкращих моделей української версії відомого журналу для чоловіків.

Коментуючи призначення, директор заповідника Вікторія Ліснича зазначила, що це - рішення Міністерства культури. І воно не викликало заперечень у намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

До напрямків діяльності новопризначеного радника входить: "формування пакету пропозицій з питань міжнародної співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, співпраці з міжнародними організаціями, дотримання вимог протоколу у здійсненні зв’язків заповідника з дипломатичними представниками іноземних держав та представництвами міжнародних організацій в Україні". 

Влада Прокаєва закінчила Дипломатичну Академію при МЗС України, Київський інститут музики ім. Глієра та Одеську державну музичну академію ім. Нежданової. У 2008-2011 роках виконувала обов'язки радника Міністра України з питань сім’ї, молоді та спорту.

Влада Прокаєва колись була моделлю. Фото: TabloID

Сьогодні вона - аспірантка Дипломатичної академії при МЗС України, є заступником завідуючого кафедри ЮНЕСКО цього ж навчального закладу та викладає спецкурс "Світова спадщина ЮНЕСКО".

Також радником гендиректора Лаври став Олексій Шереметьєв. До його напрямків діяльності входить "формування пакету пропозицій з питань музейної та виставкової діяльності заповідника".

Олексій Шереметьєв - випускник Національної Академії внутрішніх справ України. У 1995 році розпочав підприємницьку діяльність, власник мережі магазинів із продажу продовольчих товарів.

Займається виставковою діяльністю, сприяє та бере участь у відновленні пам’яток історії та архітектури. Президент молодіжної громадської організації "Київський Клуб "Червона Зірка", яка вже протягом 9 років проводить військово-історичні реконструкції Другої Світової Війни.

Олексій Шереметьєв на реконструкції боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. Фото: Дмитро Ларін

Як відомо, у січні 2011 року Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську і генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Місце останньої посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

У квітні з посади директора Національного художнього музею України було звільнено Анатолія Мельника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.