ХРАМУ НА ДЕСЯТИННІЙ НЕ БУДЕ - ПОПОВ
Київська міська державна адміністрація не дозволить будівництва храму на рештках фундаменту Десятинної церкви.
Про це заявив голова КМДА Олександр Попов, повідомляє Укрінформ.
"Ми не погодимо жодного документа, який би дозволив будівництво на фундаменті Десятинної церкви", - наголосив голова КМДА.
За його словами, будь-які роботи на місці Десятинної церкви можуть здійснюватися лише для музеєфікації та консервації археологічних знахідок.
"Рештки фундаменту Десятинної церкви – це пам’ятка археології національного значення і світового масштабу, знакове місце для киян та привабливий туристичний об’єкт, - зазначив Попов. - Зважаючи на це, ми просто зобов’язані зберегти фундамент першої кам’яної церкви Київської Русі у тому вигляді, який маємо сьогодні".
Як відомо, ще в листопаді 2011 року Олександр Попов пообіцяв, що міська влада забезпечить збереження фундаменту Десятинної церкви у його первісному вигляді.
ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.
Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки людей, що під тиском тіл вона впала.
Кілька сторіч Десятинна пролежала в руїнах. Наразі точно невідомо, як саме виглядала оригінальна споруда Десятинної церкви. В 1630-их роках з ініціативи митрополита Петра Могили була побудована церковця біля однієї з уцілілих прибудов храму.
У 1820-их після недбало проведених археологічних досліджень на місці церкви Володимира було побудовано нову Десятинну - у візантійсько-московському стилі, характерному для імперської православної архітектури тих часів. При цьому було знищено частину фундаментів X сторіччя.
У 1930-их роках церкву XIX сторіччя було розібрано. З 2005 року експедицією Інституту Археології НАНУ під керівництвом Гліба Івакіна проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви та частини міської забудови часів Середньовіччя.
ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ: вже кілька років тривають суперечки, що має бути на місці Десятинної церкви. Ключовий момент - чи будувати над старовинними фундаментами новий храм.
На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.
Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.
25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вагончики, як і споруджена у 2007 році каплиця "Десятинного монастиря" УПЦ МП, були встановлені біля старовинних фундаментів без жодних дозвільних документів.
17 травня 2011 року Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.
Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.
Читайте також на цю тему:
Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"
Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО
Заборонене будівництво на Десятинній триває. ФОТО
