РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНЦЯ НАЙКРАЩИМ ПРАВИТЕЛЕМ XX СТОРІЧЧЯ

Згідно з соцопитуванням, проведеним "Левада-центром", кращим правителем Росії у XX столітті жителі країни назвали Леоніда Брежнєва. На другому місці в рейтингу народної любові - Сталін. Найбільше ненавидять Горбачова і Єльцина.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Соціологи запитували респондентів про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Алєксєй Ґражданкін.

До Брежнєва ставляться позитивно 56 відсотків опитаних, негативно - 29 відсотків. Друге місце займає Йосип Сталін - його оцінила позитивно рівно половина опитаних, і 38 відсотків - негативно.

На третьому і четвертому місці - Микола II (48 відсотків за, 35 - проти) і Микита Хрущов (45 відсотків за і 35 проти). Найнижчий позитивний рейтинг у росіян - 5 відсотків - має Володимир Ленін.

"У людей є певні асоціації, Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сєрґєй Чєрняховскій. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він утілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор Московського держінституту міжнародних відносин Валєрій Соловєй.

Антирейтинг очолили Михайло Горбачов (його недолюблюють 66 відсотків опитаних) і Борис Єльцин (64 відсотки). У позитивній частині рейтингу обидва політики отримали трохи більше 20 відсотків голосів. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті", - прокоментував член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачінскій.

Паспорт українця Леоніда Брежнєва

Опитування "Левада-центру" проводилося у квітні 2013 року серед півтори тисяч респондентів у 45 регіонах Росії.

Леонід Брежнєв (1906-1982) - уродженець Дніпропетровщини, радянський політичний діяч. Перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії УРСР у 1947-1950 рр. Загалом перебував при владі у Кремлі з 1964 по 1982 роки. Спочатку займав пост першого, а потім генерального секретаря ЦК КПРС. Чотириразовий Герой СРСР.

В часи правління Брежнєва радянська економіка розвивалася за рахунок масового експорту енергоносіїв на Захід. Добробут населення дещо зріс, з'явилося радянське "суспільство споживання", але частину товарів все одно треба було "діставати". Зросла нерівність між "номенклатурою" та іншими прошарками у доступі до "дефіциту".

В ідеологічній площині відбулася часткова реабілітація сталінізму, посилення ролі КГБ і репресій проти дисидентів. Брежнєвська епоха отримала назву "Застой".

Дивіться також:

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни. СОЦІОЛОГІЯ

22% українців люблять Сталіна, 37% - ставляться негативно

У Дніпропетровську поставили бронзових Брежнєва й Кучму. ФОТО

1970: новорічне звернення Брежнєва до народу. ВІДЕО

Київські гастрономи епохи Брежнєва. ФОТО

Інші матеріали за темою "Соціологія"

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.