Спецпроект

ЗАМДИРЕКТОРА ГОЛОВНОГО МУЗЕЮ АРМІЇ СТАЛА 23-РІЧНА. Фото

У Національному військово-історичному музеї відбулися серйозні кадрові ротації, внаслідок яких крісло заступника директора дісталось 23-річній Анастасії Фурман.

Про це повідомляє UaInfo.

За твердженням видання, керівництво в головному військовому музеї змінилось після приходу нового керівника Міноборони, якому підпорядковується музей.

Спочатку з музею "брутально звільнили творця системи музеїв Міноборони" - кандидата наук, полковника Віктора Карпова.

Його місце зайняв Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка", відомого своїми масштабними реконструкціями Другої світової війни.

Владислав Таранець. Фото: "Музейний простір"

Як повідомляє видання, Таранець одразу ж звільнив і заступника директора музею полковника М. Абрамова, котрий свого часу встиг попрацювати і на керівних посадах у Генштабі.

 Всі фото - зі сторінок у соцмережах Анастасії Фурман

От на місце полковника Абрамова і  призначили ефектну молоду панночку на ім'я Анастасія Фурман.

 

За інформацією видання, мама Фурман входить до бізнесового оточення нового міністра оборони Павла Лебєдєва.

Співробітникам музею їхня нова начальниця запам'яталась перш за все тим, з якою легкістю вона змінює авто, на яких приїздить на роботу.

 

Національний військово-історичний музей України – це головний музей Міноборони. До його складу входить шість філій, які знаходяться в різних регіонах України: у Луцьку, Первомайську, Севастополі, Івано-Франківську та музей "Пам’яті героїв Крут".

Музей розташовано у Будинку офіцерів на Печерську (ріг вулиці Грушевського і Кріпосного провулку) в Києві.

Як відомо, у січні 2011 року Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв. Зокрема, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Пізніше Лісничу було звільнено внаслідок низки скандалів за участю її радника - моделі Влади Прокаєвої, яка перебувала на посаді кілька місяців 2012 року.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську і генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Місце останньої посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

У квітні 2012 року з посади директора Національного художнього музею України було звільнено Анатолія Мельника. Виконуючою обов'язки директора стала власниця картинної галереї Тетяна Міронова, однак через конфлікт із колективом її було звільнено. Директором НХМУ стала Марія Задорожна.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.