Путін хоче вписати Крим у підручники історії Росії

Президент РФ Владімір Путін доручив уряду доповнити концепцію нового підручника вітчизняної історії інформацією про роль Криму і Севастополя "в долі Російської імперії, СРСР і сучасної Росії".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Розробити додаток для підручників уряду спільно з Російським історичним товариством наказано до 15 серпня 2014 року.

Як повідомлялося, у квітні Путін заявив, що історію Криму і Севастополя буде "гідно представлено в єдиному підручнику історії Росії", які зараз розробляється.

"Це те, на чому ми можемо і маємо виховувати наших молодих людей", - сказав Путтін.

Як відомо, 16 березня 2014 року за військової і політичної підтримки Російської Федерації в Криму відбувся неконституційний і не визнаний світом референдум про самовизначення Криму. 18 березня в Кремлі було підписано так званий "договір" про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

27 березня Генасамблея ООН більшістю голосів прийняла резолюцію про територіальну цілісність України, в якій референдум, що відбувся в Криму, визнано незаконним.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Дивіться також:

Окупаційна влада замінює українські пам'ятники на імперські

У Криму забороняють меморіальні заходи до 70-річчя депортації татар

В Севастополі напали на археологів, які мали український дозвіл

У Криму вчать дітей, що татари - посібники нацистів

В Росії хочуть перейменувати Крим

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.