В інтернет виклали спогади про український визвольний рух. СКАНИ

Спогади учасників та очевидців визвольного руху українців у XX ст. від Першої світової війни до демократичного руху кінця 80-початку 90х рр. виклали онлайн в Електронному архіві.

Зокрема це спогади учасників Легіону Українських січових стрільців, підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, в'язнів радянських та нацистських концтаборів, жертв радянських та польських депортацій.

Всього — 571 спогад, написаний власноруч або занотований учасниками товариства "Меморіал". Більшість авторів цих спогадів вже немає в живих.

 Спогади Хніля П. про розстріли в'язнів радянською владою в червні 1941 року від 29.12.1989

"Окремі спогади складаються всього із кількох рядків, інші — досить об'ємні, але в будь-якому випадку вони будуть корисними для істориків, які досліджують події ХХ ст. Голоси безпосередніх очевидців дають змогу більш детально прослідкувати як значні історичні катаклізми, як от світові війни, впливали на життя пересічних людей, тих, хто до сих пір часто залишається за бортом історії", — розповів керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Документи доступні на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за цим посиланням (з 29 по 33 томи).

Нагадаємо, раніше вже були опубліковані анкети понад 2 тисяч репресованих українців з Львівщини, зібрані товариством "Меморіал".

 Спогади Підгородецького Василя про діяльність сім'ї в ОУН та репресії з боку МГБ  до 1983 р.

Відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Державного секретаріату військових справ - військового відомства ЗУНР;

- видання "Пласту" - часопису під назвою "Вогні";

листування Шухевича і командування УПА;

"мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

щоденникових записів бійців УПА;

Карпатської України;

шифрування і кодування документів ОУН;

Волинської трагедії;

масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

польського підпілля у Львові 1942-44 років;

дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 23,1 тисяч документів.

І. Б.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.