В інтернет виклали спогади про український визвольний рух. СКАНИ

Спогади учасників та очевидців визвольного руху українців у XX ст. від Першої світової війни до демократичного руху кінця 80-початку 90х рр. виклали онлайн в Електронному архіві.

Зокрема це спогади учасників Легіону Українських січових стрільців, підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, в'язнів радянських та нацистських концтаборів, жертв радянських та польських депортацій.

Всього — 571 спогад, написаний власноруч або занотований учасниками товариства "Меморіал". Більшість авторів цих спогадів вже немає в живих.

 Спогади Хніля П. про розстріли в'язнів радянською владою в червні 1941 року від 29.12.1989

"Окремі спогади складаються всього із кількох рядків, інші — досить об'ємні, але в будь-якому випадку вони будуть корисними для істориків, які досліджують події ХХ ст. Голоси безпосередніх очевидців дають змогу більш детально прослідкувати як значні історичні катаклізми, як от світові війни, впливали на життя пересічних людей, тих, хто до сих пір часто залишається за бортом історії", — розповів керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Документи доступні на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за цим посиланням (з 29 по 33 томи).

Нагадаємо, раніше вже були опубліковані анкети понад 2 тисяч репресованих українців з Львівщини, зібрані товариством "Меморіал".

 Спогади Підгородецького Василя про діяльність сім'ї в ОУН та репресії з боку МГБ  до 1983 р.

Відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Державного секретаріату військових справ - військового відомства ЗУНР;

- видання "Пласту" - часопису під назвою "Вогні";

листування Шухевича і командування УПА;

"мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

щоденникових записів бійців УПА;

Карпатської України;

шифрування і кодування документів ОУН;

Волинської трагедії;

масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

польського підпілля у Львові 1942-44 років;

дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 23,1 тисяч документів.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.