Спецпроект

Інститут нацпам'яті Польщі планує провести розкопки на могилі УПА в Грушовичах

Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.

Повідомлення опубліковано на сайті Інституту національної пам'яті Польщі, повідомляє "Вголос".

Зазначається, що метою археологічних робіт є перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії на місці пам'ятника.

Про проведення робіт ІНП Польщі повідомив посла України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників взяти участь у роботах як спостерігачі.

Як повідомлялося, на місці надгробного пам'ятника воякам УПА, зруйнованого польськими шовіністами у квітні минулого року, вже цього місяця польська сторона запланувала розпочати пошуково-ексгумаційні роботи, не повідомивши про це Україну.

У розмові із кореспондентом "Вголосу" відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті Святослав Шеремета заявив, що відповідно до міждержавної угоди польська сторона мала би погодити ці роботи з Україною, проте жодного звернення досі не було.

"Станом на сьогодні жодного звернення щодо початку проведення пошуково-ексгумаційних робіт до нас не надходило, ми довідалися про це з преси. Вважаю, що поляки мали б узгодити з українською стороною терміни проведення цих робіт і організацію спільної експедиції. З іншого боку, а як можна проводити спільну експедицію, якщо мені заборонений в'їзд до Польщі?

Не виключаю, що вони організовують це свідомо, аби я не був присутнім під час робіт. Видається, що теперішня польська влада та польський Інститут національної пам'яті ставлять собі за мету знищити українські місця пам'яті в Польщі, які стосуються Української повстанської армії", – зазначив Святослав Шеремета.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).

Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано 15 місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.

18 листопада 2017 року Святослава Шеремету не впустили до Польщі, звинувативши його у "нацизмі" і "пропаганді злочинних ідеологій".

Читайте також:

Польща відбудує пам'ятник УПА в Грушовичах

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.