У Києві відкрилася виставка про репресованого археолога Мовчанівського

З 27 грудня у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника Теодосія Мовчанівського

Про це повідомляє Інститут археології НАН України.

 

Виставка підготовлена фахівцями музейниками із залученням джерел з Наукового архіву Інституту археології. Це спільний проект НМІУ та ІА НАНУ з серії виставок "Репресована археологія". Серію присвячено українським науковцям, доля яких була знищена радянською репресивною машиною.

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський  (1899 - 1938) проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток. Саме Мовчанівський сформував систему наукової фіксації розкопочного процесу, в тому числі ввів польові щоденники, які мали вестися за певною схемою.

На виставці представлено речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Це близько 200 предметів з колекції матеріалів з розкопок Мовчанівського, яка зберігається у фондах НМІУ.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського (відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище", польовий щоденник) з Наукового Архіву Інституту археології НАН України.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки". Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР засудила його до вищої міри покарання. 10 травня 1938 р. Мовчанівського було страчено.

Постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. археолога було реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.