Спецпроект

На колишньому кладовищі в районі Бабиного Яру почалося будівництво

31 серпня на території, що примикає до Меморіального заповідника Бабин Яр, на місці колишнього недобудованого спорткомплексу був відгороджений будівельний майданчик овальної форми, розміром приблизно 80х60 метрів.

Про це повідомляє Ваад України.

Будівельний майданчик станом на 6 вересня
Будівельний майданчик станом на 6 вересня
фото: йосиф зісельс

Прораб, що керує будівельним процесом, пояснив співпрезиденту Ваада України Йосипу Зісельсу, що на огородженій території до 29 вересня 2020 року має бути зведений подіум для тимчасової експозиції.

Конструкція подіуму складається з 10 пустотілих металевих колон, без даху. Висота колон – 6 метрів, діаметр 0,8 метра. Глибина фундаменту, зі слів виконроба, не більше 10 см, так як глибше копати не можна, тому що це кладовище. Подіум будується терміном на 2 роки, потім на його місці буде побудований музей.

Редакція сайту Ваада звернулася до історика, відповідального секретаря Громадської комітету "Бабин Яр" Віталія Нахманович за коментарем.

"Я можу сказати тільки одне: і тим, хто проводить ці роботи, і тим, хто давав на них дозвіл, і, головне, тим, хто ставить їм завдання – для них всіх абсолютно очевидно, що будівництво відбувається на кладовищі.

У всіх своїх заявах всі ці Фрідмани, Щаранський, Блайх та інші кричали: "Ми на кладовищі нічого не робимо, у нас є документи, і наш майданчик не на кладовищі".

Але жоден з них, або їхніх підлеглих жодного разу не показав документи, в яких було б зазначено, що місце будівництва не є територією цвинтарю, хоча такі документи у них неодноразово запитували.

На всі запити завжди отримували одну і ту ж відповідь: "У нас є висновок"…

В результаті виявилося, що самі знають, що будують на кладовищі. Прораб, який робить цю роботу, теж пояснює: "Ми тільки на десять сантиметрів копаємо, це ж кладовище". І зараз вони ставлять ці конструкції як би не на землі, а "в повітрі", "над кладовищем". Але і цього робити не можна, тому що конструкції все одно спираються своїми фундаментами на землю цвинтаря.

А через два роки на цьому ж місці мають побудувати музей. Його теж будуватимуть "над кладовищем"?

Сьогодні ми можемо зробити остаточні і дуже важливі, на мій погляд, висновки:

Всій команді Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" - і засновникам, і членам Наглядової ради, і менеджменту – завжди було відомо, що об'єкт буде розташовуватися на території кладовища.

За єврейською, та й за будь- якою іншою традицієї будівництво на кладовищах заборонено.

Творцям меморіалу глибоко наплювати на цю заборону.

Будівництво триватиме незважаючи ні на що.

Якщо ми всі разом його не зупинимо!" - наголосив Віталій Нахманович.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.