Тамара Скрипка: Надія Світлична

У травні 1972 року Надійку майже щодня викликав на допити у КҐБ слідчий Сірик. Вранці вона відводила до дитячого садочка дворічного сина Ярему, йшла на допит, а увечері забирала його. Забравши, дзвонила до братової. 18 травня дзінка не було, і згідно домовленості й заяви, яку лишила Надійка на випадок арешту для Леоніди (аналогічну в КҐБ), дитину вона доручала своїй матері й братовій. Стурбована Льоля дитини у садочку не застала. Влада жорстоко використала Ярему для шантажу

IN MEMORIAM: померла Тетяна Плющ

У Франції померла дружина дисидента Леоніда Плюща Тетяна

Депутати ініціюють спецпенсії для борців за незалежність України

Кадебісти та радянські судді нині мають значно більші пенсії, аніж борці за незалежність України

IN MEMORIAM: помер дисидент Володимир Сеньків

7 вересня у Чорткові помер відомий дисидент радянської доби Володимир Сеньків

IN MEMORIAM: Помер літературознавець, дисидент, Герой України Іван Дзюба

На 91-му році життя помер літературознавець, дисидент, Герой України Іван Дзюба

Діагноз: ВІЛЬНІ

Критика радянської влади, релігійні погляди, українська мова, будь-які висловлювання думок, які не збігаються з позицією СРСР – це те, що зусиллями дисидентів активізувалось і почало виринати з новою силою на поверхню за часів «хрущовської відлиги». Звісно, радянська влада пробачити такого не могла і почала шукати шляхи розв'язання небезпечної для себе проблеми. Радянські тюрми в результаті були переповнені політв'язнями.

У Чернігові утворено організації учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті

Колишні чернігівські дисиденти та учасники опору комуністичному режимові 1980-х – початку 1990-х рр. вирішили об’єднатись у спільні організації. З цією метою ними у Чернігові віднедавна зареєстровано «Чернігівську спілку учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.» та Чернігівську обласну філію Всеукраїнського ветеранського об’єднання Української Гельсінської Спілки.

АНОНС: Презентація документального циклу про шістдесятників

12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

До 90-річчя Михайлини Коцюбинської

18 грудня Михайлині Хомівні Коцюбинській (1931-2011) виповнилося 90 років. Вона була близьким та вірним другом Євгена Сверстюка, Івана, Леоніди та Надійки Світличних, Івана Дзюби та інших шістдесятників. Її біографію можна прочитати на сайті ХПГ. Ми публікуємо інтерв’ю з Михайлиною Хомівною, взяте Євгеном Захаровим ще у 1997 році

В мережі вийшов останній портрет з циклу «Обличчя Незалежності: історії українських в'язнів комуністичного режиму»

Документальний проєкт Дарії Гірної спільно з виданням Reporters «Обличчя незалежності» — це цикл відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР, які знайомлять із малодослідженою сторінкою історії України: масовими репресіями й політичними розправами комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960-80-х роках.

Олег Бажан для проєкту «Дисиденти» про прем’єру Параджанова та Михайлину Коцюбинську

Зорян Попадюк для проєкту «Дисиденти» про табірні уроки та допомогу від казахів

Чути правду — це не забувати про тих людей, які наближали незалежність України.

Ігор Калинець для проєкту «Дисиденти» про покаянні заяви та відчуття під час «Січневого погрому»

Чути правду – це разом з дружиною сісти за грати, коли у вас маленька донечка.

Євген Захаров для проєкту «Дисиденти» про «несовковий» Харків та те, кого вважати дисидентом

Чути правду – це змінити власні погляди і жити за каноном «допоможи» і «підтримай» тих, хто потрапив у капкан несправедливості.

Юрій Шухевич для проєкту «Дисиденти» про батька та найважчі табірні дні

Чути правду – це потрапити за ґрати, бо ти син власного батька.