Степан Хмара для проєкту «Дисиденти» про переслідування, тортури та роль Рональда Рейгана

Для проєкту “Дисиденти” Степан Хмара розповів про поширення українського слова засобами самвидаву. Про масові арешти, позасудові переслідування та очевидність того, що потрапляєш на гачок кагебістів. Про нелюдські умови відбуття покарання, тортури холодом і голодом. І про те, чому це все в якийсь момент мало припинитися.

Левко Лук’яненко: «Національна ідея — це усвідомлене утвердження українства»

Михайло Горинь: «Я ризикую, але буду виступати з останнім словом гостро»

Василь Овсієнко: «Україна ніколи не припиняла опору тоталітарному режиму»

Йосиф Зісельс для проєкту «Дисиденти» про самвидав, психіатричне насильство та Гельсінську групу

Для проєкту “Дисиденти” Йосиф Зісельс розповів про вплив самвидаву на формування критичного світогляду, про дослідження того, як совєтска владо використовувала психіатричні катування з політичною метою та про те, як Гельсінські групи намагалися зберегти своє існування й продовжити слідкувати за дотриманням прав людини.

Євген Сверстюк: «І настрій народу був такий, що йому потрібна була ця легенда»

Леонід Плющ: «Дисидентами ніхто не називав — не любили це слово»

Микола Руденко: «Це був потужний сплеск національного духа»

Іван Гель: «Кодекс чести. Статус політв’язня»

Калью Мятік: «Один народ не може з рабства вирватися, потрібно співпрацювати

Звіад Гамсахурдія. Як КҐБ переслідував першого президента Грузії

15 грудня 1956 року КҐБ Грузинської РСР заарештував Звіада Гамсахурдію разом з його друзями й однокласниками. Їх звинуватили в організації антирадянської групи, яка розповсюджувала незаконні листівки. 5 квітня 1957 року Верховний суд Грузинської РСР засудив його до трьох років позбавлення волі, але вирок змінили на умовний.

Баліс Ґаяускас: «37 років у неволі… Я ні про що не жалкую»

УІНП презентував ролик до 45-річчя Української Гельсінської Групи. ВІДЕО

9 листопада 1976 року, в Москві, на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга колишній фронтовик та письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ) перед іноземними журналістами.

ГУЛАГ після Солженіцина

30 жовтня 1974 року політичні в’язні Мордовських і Пермських таборів оголосили одноденні і дводенні голодування з одночасним висуненням вимог. Зокрема: визнати статус політичного в’язня; відокремити від політичних в’язнів воєнних злочинців і кримінальників; скасувати примусову працю і обов’язкове виконання норми; скасувати обмеження щодо листування, в тому числі з закордоном; змінити обмеження щодо посилок і передач; виокремити медичну службу місць ув’язнення з підпорядкування МВД; забезпечити ув’язненим повноцінне медичне обслуговування за участю лікарів-фахівців, в тому числі іноземних; збільшити кількість побачень з родичами, дозволити побачення з друзями; забезпечити можливість творчої діяльності літераторам, вченим, художникам; дозволити реєстрацію шлюбів; дозволити розмовляти на рідній мові в таборі і під час побачень. Таким чином було вирішено започаткувати День політичного в’язня в СРСР.

АНОНС: Онлайн-розмова "Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу"

Сьогодні долучайтеся до онлайн-розмови «Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу». Поговоримо про історії українців і українок, які боролися за свободу у ХХ ст. і стали героями книг двох знаних дослідників в Україні Вахтанга Кіпіані та Оксани Кісь.