Ознайомитися з архівними документами про відомого українського військовика та юриста відтепер можна он-лайн.

Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв двох тоталітарних режимів. Інститут національної пам’яті Польщі спільно із Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм історії України запрошують відвідати виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

Між архівами Служби безпеки України та Польського Інституту національної пам’яті відбувся наймасовіший за 20-річну співпрацю обмін документами — близько 15 тисяч сторінок.

У столиці протягом п'яти днів вшановуватимуть пам'ять жертв Сюргюн - вигнання киримли з своєї землі.

Польський інститут у Києві та Національний музей Тараса Шевченка відкривають виставку "Якщо я не буду тут...", що присвячена о. Омеляну Ковчу.

“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

Про таємниці українського минулого з архівів КҐБ, українських повстанців ХХ століття, Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших відомих і невідомих постатей українського визвольного руху розповідатимуть на Книжковому Арсеналі.

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Презентація проекту "Маки Пам’яті", приуроченого 70-й річниці перемоги над нацизмом 8 травня 1945 року, відбудеться в Мистецькому Арсеналі за участю дружини Президента України Марини Порошенко, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та Заступника голови адміністрації Президента України Ростислава Павленка.

Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

7 квітня 2015 р. в Центрі міської історії у Львові відбудеться відкрита лекція Вахтанга Кіпіані "Львівський періодичний самвидав 1970-1991 рр.".

У неділю в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» презентація нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича.

На круглому столі «Від диктатури до свободи: механіка змін» експерти з Німеччини, Польщі та Чехії поділяться досвідом, які закони та інституції сприяють посткомуністичній трансформації держави.

Олеся Ісаюк, авторка нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії, прочитає лекцію «Людина з-за документів: рефлексії довкола постаті Романа Шухевича».

Чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією? Що сталося із місцевим населенням і як реагувала міжнародна спільнота — про це у дискусії Українського інституту національної пам’яті «Дві анексії Криму (1783, 2014)».

Про сталінські “поля смерті” в Україні, про українців та поляків – жертв комуністичного терору, про злочинні депортації говоритимуть провідні українські та польські науковці на конференції «Спільне минуле. Українці та поляки – жертви комуністичного терору».

Усі 60 випусків журналу «Вогні» 1931-1939 років, який видавала заборонена тоді організація української молоді «Пласт», опубліковані в Електронному архіві визвольного руху.

76 років тому, 15 березня 1939 року, було проголошено незалежність Карпатської України. Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ до річниці цих подій оприлюднили у Електронному архіві визвольного руху колекцію документів та фотографій про створення Карпатської України та її війська — Карпатської січі.

Український інститут національної пам’яті звернувся до Президента України Петра Порошенка із ініціативою видати Указ про оголошення 2017 року Роком Української революції із відповідним відзначенням цієї події на державному рівні.

Чому в Росії так і не відбулась десовєтизація та як це впливає на її європейських сусідів — дискутуватимуть у Києві на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» за участі відомого латвійського експерта, керівника Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса.