Валентин Садовський: 18 березня 1917: Могила без хреста

Вважаємо себе державною нацією, модними у нас тепер є фрази про необхідність плекати наші державні традиції

Дмитро Антонович: 17 березня 1917: Довкола засновин Центральної Ради

Здається правильніше і доцільніше було б з перших днів революції виступити безкомпромісовими прихильниками повного відокремлення від Росії і повної державної самостійности.

Володимир Винниченко: 17 березня 1917: Вияв волі і єдності всієї нації

Коли б Центральна Рада не виникла у Києві, то утворилася б в Харкові, Полтаві або Одесі

Павло Христюк: 17 березня 1917: Утворення Української Центральної Ради

Всю боротьбу за національне визволення українського народу доведеться українському суспільству винести виключно на власних плечах, без допомоги з чийого б то не було боку.

Сергій Єфремов: 20 лютого 1918: Небезпека популізму, або знизимо ціну на хліб удвічі!

Як тільки прийшли до Києва більшовики, то наказали знизити ціну на хліб з 35 копійок до 15. Ця "реформа" протрималась рівно один день.

Демид Бурко: 29 січня 1918: Трагедія під Крутами. Згадки учасника

Козаки і студенти бились як леви. Втомлювались від безнастанного набивання рушниць. Передні ряди ворогів падали, а за ними йшли нові, вискакуючи з-за стовбурів старих верб та верболозів.

Олександр Шульгин: 29 січня 1918: Лист до редакції

14 січня на Бахмач виїхав Студентський Січовий Курінь для боротьби з більшовиками. 15 чи 16 січня відбувся бій під Крутами

Михайло Грушевський: 29 січня 1918: Dulce et decorum est pro patria mori!

Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не завішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи!

Олександр Удовиченко: 29 січня 1918: Загибель студентського куреня під Крутами

Я мав нагоду допитати кілька вояків Студентського куреня, що випадково врятувалися від смерті під час бою під Крутами

Лонгин Цегельський: 18 січня 1919: До Києва!

Революція — це взагалі час, коли на поверхню випливає усяке шумовиння, виринають усякі типи, що в нормальних часах не мали би ходу: істерики, пів-божевільні, садисти, півкримінальні й кримінальні осібняки. Було таких аж надто багато і в українській революції

Лонгин Цегельський: 22 січня 1919: Святочне проголошення раніше доконаної Злуки

День 22 січня 1919 року стане памʼятним в історії України. Це така дата, що її вивчати будуть напамʼять українські діти наступних поколінь поруч із такими датами, як дата хрещення Руси, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі.

Левко Лукасевич: 22 січня 1919: Акт Злуки

Стоїть морозний день, дерева покриті інеєм. З самого ранку місто приняло урочистий вигляд. Доми прибрано національними прапорами й транспарентами. На бальконах домів повішені килими й полотна з яскравими українськими рисунками. Особливо гарно удекоровано доми на Софійській площі та сусідніх вулицях.

Лонгин Цегельський: 3 січня 1919: Перше свято Злуки

Перші надійшли смолоскипи в двох рівнобіжних рядах, сотки їх. Зимовий вітер рвав полумя довгими косами і кидав язики вогню у повітря. Молодці, що несли їх, машерували рівно, до такту та кричали "слава Україні, слава Президентові, слава Раді!"

Володимир Винниченко: 2 січня 1919: Новорічні заяви Володимира Винниченка

Самостійність Української Республіки є припечатана кров'ю нашого народу. Цю печать можна зірвати тільки з життям нашої нації.
Становище в Донецькому районі досить тяжке: до нас надходять заяви, що донські козаки ставляться до робітників дуже вороже. Ми вживаємо заходів аж до посилки війська, щоби захистити інтереси робітництва. Ми вимагаємо виходу дончаків з нашої території й думаємо, що цього добʼємось.

Ростислав Лащенко: 1 січня 1919: Організація влади

Дезорганізація влади і в звичайний "мирний" для держави час – лихо надзвичайне, в період же бурхливий, революційний, дезорганізація влади – річ воїстину страшна, це перший крок до катастрофи…

Микола Чехівський: 21 листопада 1918: Закриття ігорних клубів

Ігрові автомати - закрити! Боротьбу з азартними іграми силові структури вели ще у 1918 році.

Крістапс Бахманіс: 27 листопада 1918: Протест латишів України

Простий селянин, зі стиля прокламації, може легко уявити собі, що большевик і латиш – синоніми. Але ми заявляємо: большевики і латиші це не одне й те саме. Латиші-большевики не лічать себе більше латишами – вони інтернаціоналісти

Антон Гриневич: 14 листопада 1918: На прив'язі

Човен українського церковного життя - на прив'язі у великоросійської церковної державності. Утім, мотузок, на котрий прип'ятий український церковний човен, повинен урватися.

Володимир Охримович: 20 листопада 1917: В огні пробуджена

Того року сповнилося велике пророцтво батька Тараса.
Україна збудилася до самостійного державного життя —збудилася в огні, в пожежі найбільшої світової війни. І збудилася окрадена, економічно й культурно винищена й пограбована.

Кость Широцький: 9 листопада 1917: Дбаймо про свою столицю!

Треба змити з лиця Київа й українських міст стару ганьбу і виховувати мешканців на нових іменах, утворюючи тим самим певну атмосферу українства, маніфестуючи ступінь нашої культурности, бо лиш культурні народи вміють шанувати своїх великих і визначних людей. Ми живемо у культурному місті, у своїй столиці! Нехай же буде тут так, як у людей!