Василь Куйбіда: Політичний контекст Акту відновлення державності 30 червня 1941-го

Стосунки ОУН із нацистською Німеччиною були тотожні стосункам Британії, Франції та СРСР. Вони мотивувалися тактичними інтересами, а в стратегічному плані завершилися повномасштабним воєнним конфліктом із нацистською Німеччиною.

Ігор Лубківський: "Мій дід воював і в Першу, і в Другу світову війну"

У 1944-му діда знову забрали на війну, хоча на той момент йому якраз виповнювалося 50 років. От і ким його мені вважати – героєм австрійської армії, що воював проти росіян? Чи героєм радянської, який із тими ж росіянами воював проти німців та австрійців?

Анна Олещенко: Простити німців і не дякувати Сталіну

Ніхто не виправдовує нацистів. Але якщо ви ставите знак рівності між нацистським політичним режимом і всіма німцями за національністю, то ви дуже неправі. Це те саме, якби за злочини більшовицького режиму проти українців звинуватити всіх росіян. Слабо?

Павло Казарін: Кримські татари перемогли у Великій вітчизняній

Особисте переживання учасників війни шкідливе, бо може пошкодити чорно-білу парадигму непотрібними спогадами. Право на персональні спогади у Росії мають тільки маршали, чиї мемуари пройшли горнило ідеологічних чисток. А всім іншим - георгіївські стрічечки в руки. (рос)

Дмитро Стембковський: "Мій дід був підпільником у Києві і підривав міст через Дніпро"

Є підстави вважати, що після війни мій дідусь воював проти УПА, хоч напевно невідомо. Як я до цього ставлюся? Солдати УПА билися за Україну, за мою Україну, за її Незалежність! І я вклоняюся перед ними! Але й своїм Дідом я дуже пишаюсь.

Ігор Єремеєв: Загроза історичної амнезії

Ми, нащадки, повинні прийняти героїзм і тих українців, які загинули в лавах Радянських військ, і тих, які боролися за незалежність у загонах УПА. Заради пам’яті всіх маємо створити єдине, толерантне суспільство, яке не дозволить зухвалим провокаторам безкарно підбурювати до розбрату і національного конфлікту.

Богдан Червак: УПА: не виграна битва, але й не програна війна

З урядового звіту: "З утворенням армії українські повстанці ставали воюючою стороною незалежно від свого бажання воювати з Німеччиною". Українська влада приречена визнати УПА на державному рівні.

Павло Солодько: Знання - сила. Читайте правду про УПА, а не політичні блоги

"Історична Правда" пропонує дайджест наших матеріалів про Українську повстанську армію - для тих, хто хоче дізнатися про визвольний рух не від політиків, а від істориків. Більше 40-а найкращих текстів, відео- і фотогалерей, присвячених УПА.

Михайло Галущак: УПА: дивлячись прямо у вічі

"Хлопці, ви добились свого! Українська держава є. Якою ціною – це інша справа, але, врешті-решт, ви мали рацію". Воїни УПА в більшості випадків ішли не вмирати за Україну, а боротися за неї. І сподівалися на перемогу.

Алла Семенюк: "Нас цікавили не німці, а щоб дали постріляти з кулемета"

"Як мали прийти німці, баби запрягли волів у віз, поскладали убитих фашистів і хотіли десь відвезти в якийсь яр, але не встигли. І німці помстились: почали палити хати на хуторі, зібрали чоловіків з лопатами, які самі собі ями копали, а потім їх постріляли".

Джордж Орвелл: Адольф Гітлер сказав: "Я пропоную вам боротьбу, небезпеку і смерть"

Люди бажають не тільки комфорту, безпеки, скорочення робочого дня, гігієни, протизаплідних засобів і здорового глузду; вони також прагнуть боротьби та самопожертви, не кажучи вже про барабани, прапори й урочисті паради.

Тарас Курило: Скандал із Россолiнським-Лiбе та стан української iсторiї

Органiзацiя лекцiй із вказуванням українцям, хто з них є фашистом, а хто - нi, видається актом нiмецького високомiрства, неповаги до України та пiдiгрування Кремлю. Це не перший випадок, коли пана Россолiнського-Лiбе супроводжують скандали. Але в цій ситуації винуваті й українські історики, які уникають теми злочинів ОУН.

Володимир В'ятрович: Лекція за зачиненими дверима

Ґжеґож Россолінський-Лібе не захистив навіть дисертації - зате здобув відомість кількома статтями, що є радше скандальними, ніж науковими. Ажіотаж довкола його виступів був очікуваний, може, й запланований. Цьому посприяла "вдала" назва лекції про Бандеру як фашиста, завдяки якій автор, ще не почавши виклад своїх аргументів, yже дійшов висновків.

Євген Сверстюк: Пам’ятник бандерівцеві

Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло. Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.

Євген Гірник: Легіонери "Ваффен СС" у Латвійській республіці: статус і пільги

Ті, хто воював у лавах Латиського легіону, поліції та воєнізованих "загонах самооборони" формально привілеїв за свою службу від Латвійської держави не мають, проте користуються пільгами як учасники національного опору і політрепресовані.

Ростислав Мартинюк: Від Саліни до Берліна, і назад. Словаччина у пошуках самої себе

Словацька ідентичність ще в процесі боротьби із шовінізмами Угорщини, Чехії, РФ і навіть ЄС. Нестійка, вона й сама продукує внутрішній, словацький шовінізм - щодо української Пряшівщини передусім.

Іван Патриляк: На війні, як на війні

Якщо йдеться про польсько-українське протистояння 1940-х років, українські вчені рухалися у фарватері польської історичної думки. Щойно лунали незгодні з таким станом речей голоси, як людей "затюкували" звинуваченнями в "ура-патріотизмі", "необ'єктивності", "варварстві"...

Олександр Ткачук: Обмежене вшанування. Не треба ділити жертв Бабиного Яру

Робоча група урядового оргкомітету з 70-річчя трагедії Бабиного Яру була створена виключно з представників частини єврейських організацій. Інші організації були проігноровані. Забуто про українців, росіян, ромів і людей інших національностей.

Богдан Червак: Бабин Яр: відновити історичну правду

Яр мав би стати місцем спокою та скорботи, натомість перетворившись на предмет політичних, а подекуди міжнаціональних і міжрелігійних суперечок. Робляться спроби перекреслити правду щодо загибелі від рук нацистів тисяч українських патріотів...

Дмитро Вєдєнєєв: Захистити пам'ять про захисників

Міжнародно-правові наслідки Другої світової становлять легітимну основу кордонів, територіальної цілісності й міжнародного статусу України як суверенної держави. Не треба забувати про наш внесок у перемогу над нацизмом.